Завантажити 

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

УДК 911.3:338.48:712.28 https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.83.44-55

Любіцева Ольга Олександрівна,

доктор географічних наук, професор Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , ORCID https://orcid.org/0000-0002-8508-9395

Кочеткова Ірина Валентинівна,

кандидат географічних наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , ORCID ID:0000-0001-5342-7444

ДАЧА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПРОСТОРОВЕ ЯВИЩЕ

Мета статті: розкрити поняття «дача» як наукову категорію, що має соціально-просторову сутність, і показати роль дачництва як сукупності практик мікроприродокористування та специфічної форми просторової поведінки міського населення.

Методика. Методологічну основу дослідження становить аналіз і узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових праць з географії та суміжних дисциплін, присвячених феномену дачництва. Добір літератури здійснювався шляхом пошуку у міжнародних наукометричних базах даних, а також у наукових пошукових системах і академічних платформах (Scopus, Web of Science, Google Scholar, ResearchGate, Academia.edu). Додатковий відбір джерел проводився із застосуванням методу «сніжної кулі», що передбачає додаткове опрацювання джерел, наведених у списках літератури відповідних публікацій. Подальший синтез опрацьованих матеріалів дав змогу сформулювати критерії виділення дач як специфічної форми рекреаційного природокористування. Метод натурних польових досліджень у Київській, Житомирській та Чернігівській областях дав змогу перевірити узагальнення та висновки, отримані в результаті аналітико-синтезуючих досліджень наукових праць.

Результати. На основі дослідження генези та аксеології дач як суспільного явища ї її трансформації в часі і просторі виявлені різні форми активної рекреаційної діяльності міського населення, пов'язаної з поєднанням відпочинку в природному середовищі з заняттями сільськогосподарською діяльністю: міські сади та городи, громадські сади, дачі, «друга домівка» та встановлені сутнісні відмінності між ними на основі застосування ряду теорій і концепцій, зокрема, теорії повсякденності, просторової ідентичності, привласнення простору, що дозволило сформулювати визначення понять «дача», дачництво, дачний спосіб життя як наукових категорій та запропонувати термін «рекреаційне дачне природокористування» як одну з форм мікроприродокористування. Запропонований підхід ґрунтується на опрацюванні в тому числі й фактичного матеріалу, зібраного під час досліджень рекреаційного дачного природокористування в Столичному суспільно-географічному регіоні.

Наукова новизна полягає у розробці наукової категорії «дача» та пов'язаних з нею понять «дачництво» та «дачний спосіб життя», формулюванні змісту рекреаційного дачного природокористування як однієї з форм мікроприродокористування та складової рекреаційної діяльності.

Практична значимість. Окреслена специфіка дач та дачництва в Україні як форми активної рекреації у поєднанні з присадибним господарюванням дає підстави розглядати дачі як можливість підвищення продовольчої стійкості та відносної автономності міського населення у складні післявоєнні часи шляхом запровадження певної політики поширення різних форм рекреаційного мікроприродокористування (наприклад, міські сади та городи тощо) як тимчасових засобів підтримки менш соціально захищених верств населення.

Ключові слова: дача, дачництво, дачний спосіб життя, рекреаційне дачне мікроприродокористування, міські сади та городи.

Список використаних джерел

Котенко, Я. (2016). Локальна ідентичність як умова розвитку об'єднаних територіальних громад (навчальний модуль). ІКЦ «Легальний статус». URL: https://decentralization.ua/uploads/library/file/79/Lokalnaidentuchnist.pdf

Левицька, Л. (2011, 9 вересня). Заростає стежка на дачу. Голос України. URL: https://www.golos.com.ua/article/102192?utm_source=chatgpt.com

Носова, Г. Ю. (2018). Просторові ідентичності епохи модерну та постмодерну. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія», (21), 8–16. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7445/1/4.pdf

Топчієв, О. Г., Мальчікова, Д. С., Пилипенко, І. О., & Яворська, В. В. (2018). Методологічні основи географії: Ландшафтна оболонка Землі. Довкілля. Видавничий дім «Гельветика».

Удовиченко, В. В. (2017). Регіональне ландшафтне планування: Теорія, методологія, практика. Прінт-Сервіс.

Adamiak, C., Vepsäläinen, M., Strandell, A., Hiltunen, M. J., Pitkänen, K., Hall, C. M., Rinne, J., Hannonen, O., Paloniemi, R., & Åkerlund, U. (2015). Second home tourism in Finland: Perceptions of citizens and municipalities on the state and development of second home tourism (Reports of the Finnish Environment Institute 22en/2015). Finnish Environment Institute.

Bell, S., Fox-Kämper, R., Keshavarz, N., Benson, M., Caputo, S., Noori, S., & Voigt, A. (Eds.). (2016). Urban allotment gardens in Europe. Routledge. URL: https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781317415640_A26649399/preview-9781317415640_A26649399.pdf

Cabral, I., Keim, J., Engelmann, R., Kraemer, R., Siebert, J., & Bonn, A. (2017). Ecosystem services of allotment and community gardens: A Leipzig, Germany case study. Urban Forestry & Urban Greening, 23, 44–53. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2017.02.008

Cérézuelle, D. (2003). Les jardins familiaux, lieux d'initiation à la civilité. Communications, 74, 65–83. https://doi.org/10.3406/comm.2003.2129

Edmondson, J.L., Davies, Z.G., Gaston, K.J. and Leake, J.R. (2014), Urban cultivation in allotments maintains soil qualities adversely affected by conventional agriculture. J Appl Ecol, 51: 880-889. https://doi.org/10.1111/1365-2664.12254

Gagyi, A., & Vigvári, A. (2025). Limits and openings for peri-urban gardening in the context of post-socialist extended urbanization: a case from Budapest. Environmental Sociology, 11(4), 465–475. https://doi.org/10.1080/23251042.2025.2465097

Gallent, N., Mace, A., & Tewdwr-Jones, M. (2016). Second homes: European perspectives and UK policies. Routledge.

Guyon, F. (2008). Les jardins familiaux aujourd'hui : des espaces socialement modulés. Espaces et sociétés, 134(3), 131-147. https://doi.org/10.3917/esp.134.0131.

Halseth, G. (2004). The "cottage" privilege: Increasingly elite landscapes of second homes in Canada. In C. M. Hall & D. K. Müller (Eds.), Tourism, mobility and second homes: Between elite landscape and common ground (pp. 35–54). Channel View Publications.

Huang, Y., & Yi, C. (2011). Second home ownership in transitional urban China. Housing Studies, 26(3), 423–447. https://doi.org/10.1080/02673037.2011.542096

Jansa Gregorová, Ž. (2025). Sommarstuga, dača, vikendica. Goethe‑Institut. URL: https://www.goethe.de/prj/jad/uk/the/rur/26855770.html

Kiribou, R., Bedadi, B., Dimobe, K., Ndemere, J., Neya, T., Ouedraogo, V., & Dejene, S. W. (2024). Urban farming system and food security in sub-Saharan Africa: Analysis of the current status and challenges. Urban Agriculture & Regional Food Systems, 9, e70007. https://doi.org/10.1002/uar2.70007

Klepacki, P., & Kujawska, M. (2018). Urban allotment gardens in Poland: Implications for botanical and landscape diversity. Journal of Ethnobiology, 38(1), 123–137. https://doi.org/10.2993/0278-0771-38.1.123 URL: https://bioone.org/journals/journal-of-ethnobiology/volume-38/issue-1/0278-0771-38.1.123/Urban-Allotment-Gardens-in-Poland--Implications-for-Botanical-and/10.2993/0278-0771-38.1.123.full?tab=ArticleLink

Lippmann, H.-C. (2016). Sommerfrische als Symbol- und Erlebnisraum bürgerlichen Lebensstils: Zur gesellschaftlichen Konstruktion touristischer ländlicher Räume (Doctoral dissertation, Technische Universität Berlin). URL: https://api-depositonce.tu-berlin.de/server/api/core/bitstreams/10213396-e6de-4fb0-8660-f8b895cdde09/content

Liubitseva, O., & Kochetkova, I. (2019). Rekreacyjne wykorzystanie ziemi przez mieszkańców aglomeracji Kijowa w układzie czasowo-przestrzennym. Studia Periegetica, 27(3), 59–72. https://doi.org/10.26349/st.per.0027.04

Melon, M., Dzieduszyński, T., Gawryszewska, B., Lasocki, M., Hoppa, A., Przybysz, A., & Sikorski, P. (2025). Urban Allotment Gardens with Turf Reduce Biodiversity and Provide Limited Regulatory Ecosystem Services. Sustainability, 17(13), 6216. https://doi.org/10.3390/su17136216

Moskalonek, Ż., Połom, M., & Puzdrakiewicz, K. (2020). Changes in the Function of Allotment Gardens in an Attractive Location Based on the Example of Tri-City in Poland. Land, 9(11), 464. https://doi.org/10.3390/land9110464

Pawlikowska-Piechotka, A. (2019). Rodzinne ogrody działkowe w Warszawie Tradycja i współczesność. MAZOWSZE Studia Regionalne, (29), 67-79.

Poniży, L., Latkowska, M. J., Breuste, J., Hursthouse, A., Joimel, S., Külvik, M., Leitão, T. E., Mizgajski, A., Voigt, A., Kacprzak, E., Maćkiewicz, B., & Szczepańska, M. (2021). The Rich Diversity of Urban Allotment Gardens in Europe: Contemporary Trends in the Context of Historical, Socio-Economic and Legal Conditions. Sustainability, 13(19), 11076. https://doi.org/10.3390/su131911076

Prain, G., Lee‑Smith, D., & Karanja, N. (Eds.). (2010). African Urban Harvest: Agriculture in the cities of Cameroon, Kenya and Uganda. Springer. URL: https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4419-6250-8?utm_source=chatgpt.com

Roca, Z. (Ed.). (2016). Second home tourism in Europe: Lifestyle issues and policy responses. Routledge.

Saint-Ges, V. (2018). Jardins familiaux, jardins partagés à Bordeaux entre alimentation et multifonctionnalités. In Situ, 37. https://doi.org/10.4000/insitu.18956

Samnegård, U., Persson, A. S., & Smith, H. G. (2011). Gardens benefit bees and enhance pollination in intensively managed farmland. Biological Conservation, 144(11), 2602–2606. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2011.07.008

Schindler‑Wisten, P. (2017). O chalupách a lidech: Chalupářství v českých zemích v období tzv. normalizace a transformace. Praha: Nakladatelství Karolinum. URL: https://static.artforum.sk/media/products-files/0d/21/130760-DB73075.pdf

Schuster, N. (2024). Grüne Öffentlichkeiten: Soziales Miteinander in städtischen Kleingärten. transcript Verlag. https://doi.org/10.14361/9783839472200 URL: https://www.transcript-verlag.de/shopMedia/openaccess/pdf/oa9783839472200.pdf

Trembecka, A., & Kwartnik-Pruc, A. (2018). An Analysis of the Changes in the Structure of Allotment Gardens in Poland and of the Process of Regulating Legal Status. Sustainability, 10(11), 3829. https://doi.org/10.3390/su10113829

Tresch, S., Frey, D., Le Bayon, R.-C., Moretti, M., Mäder, P., Zanetta, A., & Fliessbach, A. (2019). Direct and indirect effects of urban gardening on aboveground and belowground diversity influencing soil multifunctionality. Scientific Reports, 9, Article 9769. https://doi.org/10.1038/s41598-019-46024-y

Young, C., Frey, D., Moretti, M., & Bauer, N. (2019). Research note: Garden-owner reported habitat heterogeneity predicts plant species richness in urban gardens. Landscape and Urban Planning, 185, 222–227. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2019.01.013

Отримано редакцією журналу / Received: 09.01.26

Прорецензовано / Revised: 10.02.26

Схвалено до друку / Accepted: 25.02.26