Завантажити 

УДК 911.3:796.5 https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.83.33-43

Ковтуник Інна Іванівна,

кандидат географічних наук Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ,

ORCID ID:0000-0003-1484-0708

Король Олександр Дмитрович,

доктор географічних наук, доцент Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , ORCID ID:0000-0002-1114-1090

Хоптяр Андрій Юрійович,

кандидат історичних наук Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, м. Кам'янець-Подільський, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ,

ORCID ID:0000-0002-7870-5778

ПОДІЛЬСЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР: АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНИХ ПОТОКІВ ДО ЦЕНТРІВ ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Сучасні світові тенденції вимагають формування нових економічних умов з інноваційним характером економічних відносин. Одним із найбільш перспективних напрямів інноваційного економічного розвитку України вітчизняні і зарубіжні експерти відзначають кластерний підхід до структурування економіки, вивчення стратегій національної, регіональної, міжнародної економічної політики та підвищення конкурентоспроможності продукції і послуг на ринку. Впровадження Європейської стратегії соціально-економічного розвитку України спрямовано на створення конкурентних переваг держави в різних видах економічної діяльності, включаючи туризм. Розвиток туристичних кластерів як тенденція підвищення національної та регіональної конкурентоспроможності є однією з складових сучасної інноваційної економіки. Світова практика показує, що кластеризація має вирішальний вплив на процес зміцнення конкурентоспроможності і прискорення інновацій, у тому числі в туристичній галузі.

Мета наукового дослідження: Метою статті є дослідити Подільсько-Буковинський туристичний кластер: аналіз туристичних потоків до центрів пізнавального туризму та перспективи розвитку. Подільсько-Буковинський туристичний кластер є унікальним із точки зору наявності на його території туристичних ресурсів. Це пояснюється вигідними особливостями його географічного положення і багатством туристичного потенціалу. До Подільсько-Буковинського кластеру, який називається «Подільсько-Буковинське намисто» входять міста – Кам'янець-Подільський, Хотин, Чернівці, формуючи таким чином умовне намисто на мапі. На користь існування єдиного кластеру вказує його спеціалізація, а саме пізнавальний туризм, центрами пізнавального туризму є місто Кам'янець-Подільський та місто Чернівці, є досить великими транспортними вузлами, місто Хотин, меншою мірою, також усі міста знаходяться неподалік: Кам'янець-Подільський-Хотин – 27 км., Хотин-Чернівці – 63 км., Кам'янець-Подільський-Чернівці – 90 км., що вписується в радіус заміської поїздки.

Методика наукового дослідження: Важливим етапом дослідження Подільсько-Буковинського туристичного кластера є вивчення туристичних потоків, а саме: динаміки туристичних потоків, структури туристичних потоків, їх сезонності. В статті на прикладі міста Чернівці та міста Кам'янця-Подільського було встановлено, що в центрах пізнавального туризму для визначення динаміки туристичних потоків репрезентативним є облік на туристичному/екскурсійному об'єкті, що обов'язково відвідується, за умови постійного контролю відвідувачів упродовж усього року. Найкраще для цього підходять екскурсійні об'єкти, які відкриті для відвідування на платній основі, також на таких туристичних об'єктах легко запровадити збір інформації про склад екскурсантів.

Результати наукового дослідження: Туристичний кластер створений із метою розвитку туризму, його популяризації, залучення інвестицій у кластер, збільшення туристичного попиту, сприяння регіонального розвитку. Динаміка туристичних відвідувань Кам'янець-Подільської фортеці і Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в основному, узгоджується, що є аргументом на користь Подільсько-Буковинського кластеру, однак, місто Кам'янець-Подільський відвідують набагато більше туристів, що пояснюється набагато кращим за місто Чернівці транспортно-географічним положенням. Звідси, – саме місто Кам'янець-Подільський може стати драйвером зростання туристичних потоків до міста Хотин та міста Чернівці.

Наукова новизна дослідження. В статті вперше аналізуються туристичні потоки Подільсько-Буковинського туристичного кластеру, а саме динаміка туристичних потоків, структура туристичних потоків, сезонність туристичних потоків.

Практична значимість наукового дослідження. Наукове обґрунтування функціонування Подільсько-Буковинського туристичного кластеру можна отримати на основі аналізу туристичних потоків. Місто Хотин при цьому можна не брати до уваги, бо, як правило, воно відвідується на заміських екскурсіях додатково, в рамках відвідування міста Кам'янця-Подільського і/або міста Чернівці. Вивчення кластеру є важливим завданням із точки зору його значення для розвитку не лише регіонального туризму, але й національного та міжнародного.

Ключові слова: туристичні потоки, методика обліку туристичних потоків, перспективи розвитку, Подільсько-Буковинський туристичний кластер, туристичний кластер, екскурсія, пізнавальний туризм, туризм.

Список використаних джерел:

Андрусяк Н. С. (2014). Рекреаційно-туристичні кластери як ефективний інструмент міжрегіональної та міжнародної співпраці. Географія та туризм, (28), 75-86. http://www.geolgt.com.ua/images/stories/zbirnik/vipusk28/v286.pdf

Голод А. П., Крижанівський Т. Я., Дудаш О. І. (2024). Розвиток туристичних кластерів як стратегічний напрям регіональної політики. Економіка та суспільство, (70), https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/5447/5390

Ковтуник І. І. (2025). Географічне положення Хмельницької області як чинник розвитку туризму. 134-135. http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-5146/

Ковтуник І. І. (2020). Перспективи розвитку туризму в Хмельницькій області. 91-92. http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/123456789/4628/Naukovi-pratsi-K-PNU-im.I.-Ohiienka-zbirnyk-za-pidsumkamy-zvitnoi-naukovoi-konferentsii%e2%80%93Vyp.19.%e2%80%93T.1.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Ковтуник І. І. (2020). Природно-географічні рекреаційні ресурси та курортні території Поділля. Агросвіт, (11), 122-126. http://www.agrosvit.info/?op=1&z=3227&i=15

Ковтуник І. І. (2015). Рекреаційні ресурси Хмельниччини. Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку. 98-119.

Концептуальні підходи до організації та діяльності туристичних кластерів. (2020). http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/11486/1/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2.pdf

Король О. Д. (2017). В'їзні туристичні потоки та іноземна туристична привабливість (атрактивність). Науковий вісник Херсонського державного університету, (7), 192-202. https://gj.journal.kspu.edu/index.php/gj/article/view/65

Король О. Д. (2019). Методичні підходи до розробки маршруту та програми екскурсійного туру на прикладі Буковини. 25-29. https://fc.sspu.edu.ua/files/doc_files/2019/1/industriya_turizmu_ta_gostinnosti_74129.pdf

Король О. Д. (2018). Міжнародні туристичні потоки: суспільно-географічні аспекти формування та геопросторовий розподіл. https://geotour.chnu.edu.ua/media/orunmviw/441_korol_monograf.pdf

Король О. Д. (2017). Регіональний аналіз розвитку туризму в Чернівецькій області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, (22), 100-109. http://geography.tnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/06/16.pdf

Король О. Д., Круль Г. Я. (2024). Аналіз динаміки туристичних прибуттів у центрах пізнавального туризму (на прикладі м. Чернівці). 230-232. https://geo.chnu.edu.ua/media/a0qnbnib/conferenc_material_80.pdf

Мазур В. С., Галько О. В. (2022). Туристичний кластер – інструмент регіонального розвитку та економічного зростання. Стратегія економічного розвитку України, (50), 134-149. http://sedu.kneu.edu.ua/article/view/261268/257738

Смирнов І. Г. (2013). Туристичний кластер як консорціум туристичних міст (з досвіду Словаччини). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, (1042). file:///C:/Users/sony/Downloads/6216-Article%20Text-12698-1-10-20160819.pdf

Хоптяр А. Ю. (2024).Кам'янець-Подільський замок, як об'єкт світової історико-культурної спадщини: сучасний розвиток, перспективи, туристичні атракції. Наукові інновації та передові технології, 12 (40), 882-888. http://perspectives.pp.ua/index.php/nauka/article/view/17545/17606.

Kovtunyk I. I., Ishchenko Y. O., Yuvsechko Y. V., Tychyna V. P., Datso T. O. (2023). Social changes that occurred on the European Continent due to the war in Ukraine. Revista de cercetare și intervenție socialã, 82. 38-49. https://www.rcis.ro/en/current-issue/3172-social-changes-that-occurred-on-the-european-continent-due-to-the-war-in-ukraine.html.. [In English]

Отримано редакцією журналу / Received: 02.02.26

Прорецензовано / Revised: 24.02.26

Схвалено до друку / Accepted: 01.03.26