Випуск 6 Печать
Недоступен ни однин перевод.

Зміст

І. ГЕОГРАФІЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО

Смирнов І.Г. Логістика італійською: ефект «Бичачого Батога» та його подолання компанією «Barilla»

Представлено теоретично-розрахункові підстави явища «бичачого батога», пов’язаного з інформаційними потоками в логістичному ланцюгу та заходами з його обмеження. Наведено відповідний практичний приклад – кейс з діяльності італійської компанії «Barilla» - найбільшого в Європі виробника макаронної продукції.

Нагорна М. М. Логістична концепція just-in-time (jit): сучасне розуміння

У статті проаналізовано логістичну концепцію “точно в строк” та її ефективність в автомобілебудуванні. Розглянуто та проаналізовано її основні риси. Досліджено, що компанія, яка послідовно впроваджує подібний принцип, може добитися зведення до нуля складських запасів.

Кіптенко В.К. Типологія  країн світу за рівнем глобалізації

Розглянуто підходи до визначення рівня глобалізації суспільного розвитку. Визначено групи країн з високим, середнім, нижче середнього та низьким рівнем глобалізації.

Коцан Н. Н. Вивчення і дослідження митної діяльності у країнознавстві

Проаналізовано вивчення митної діяльності у вищих навчальних закладах України. Запропоновано напрями наукового дослідження митної діяльності країни.

Стащук Ю.В. Міждержавні прикордонні суперечності як об’єкт вивчення країнознавства

Розкрито суть міждержавних прикордонних суперечностей, його форми і види. Проаналізовано їх вплив на відносини між країнами світу. Розглянуто фактори, що впливають на їх виникнення та особливості їх поширення у географічному просторі.

Просвірніна Є.О. Українсько – Китайська співпраця в рамках розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія

У статті проаналізовано важливість формування міжнародних транспортних коридорів для розвитку країни взагалі. На прикладі програми ТРАСЕКА (коридор Європа – Кавказ - Азія) проаналізовано важливість Участі України та Китаю в зазначеному проекті. Досліджено доцільність у використанні зазначеного транспортного коридору Україною та Китаєм.

Білоус А.В. Роль засобів масової інформації в географічному країнознавстві

В статті «Роль засобів масової інформації в географічному країнознавстві»  аналізується взаємозв’язок засобів масової інформації та географічного країнознавства, а також роль мас-медіа як джерела поширення інформації і знань.

Гапченко О.І. Cучасні тенденції становлення інформаційного суспільства (на прикладі країн Європейського Союзу)

У статті розглядаються основні тенденції розвитку інформаційного суспільства в Європейському Союзі. Аналізуються умови розвитку та використання Інформаційно-Комунікаційних Технологій. У статті також аналізуються основна суть інформаційної політики ЄС; рейтинг Індексу Цифрової Спроможності в регіоні; з`ясовується швидкість переходу від індустріального до інформаційного суспільства та диференціації його в умовах впровадження інформаційної політики ЄС.

Лисюк Х.С. Інформаційна зрілість України: глобальний та регіональний вимір

У статті висвітлені загальні тенденції сучасного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у світі, подана класифікація держав за індексом розвитку ІКТ (IDI). Також проаналізовано рівень розвитку інформаційного суспільства в Україні у регіональному вимірі в межах СНД (за індексом IDI) та у світі за рівнем мережевої зрілості. Виділено основні проблеми сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Шевцова А.О. Вплив інформаційних технологій на становлення світових міст

Розвиток обслуговуючої сфери та нових видів інформаційних ресурсів стали  основою виникнення «глобальних» або світових міст. Світові міста сьогодні є центрами виробництва і поширення інформації, найбільшими центрами масової комунікації і міжнародного інформаційного трафіку.

Чіпко Т.М. Проблеми розвитку мегаполісів ХХІ ст. та їхня проекція на міста України в розрізі нелегальної імміграції

Розглядаються демографічні та соціально–економічні проблеми світових мегаполісів через призму V Всесвітнього форуму міст та їхня проекція на українські міста в розрізі нелегальної імміграції.

Адамович З.М. Вплив внутрішньої міграції сільського населення на демографічний та екістичний розвиток Китаю

Проведено дослідження впливу внутрішніх міграційних потоків сільського населення Китаю на статево-віковий склад населення, демоекономічний потенціал суспільства, стан ринку праці та процеси відтворення населення.

Сергієнко О.П. Характеристика людського потенціалу сучасних цивілізацій

Стаття містить порівняльну характеристику сучасних цивілізаційних утворень за рівнем ІРЛП. Виявляє динаміку та причинно-наслідкові ефекти соціального розвитку цивілізацій наприкінці ХХ – початку ХХІ сторіч.

Руднева М.Г. Кластери, як об’єкт вивчення країнознавства

В статті виділено групи кластерів за ознакою територіального поділу. Зроблена спроба визначення їх приналежності до того чи іншого рівня вивчення країнознавчих об’єктів.

Покляцький С.А. Системні дослідження в сучасному країнознавстві: географічне країнознавство

В статті розглянуті суспільно-географічні аспекти використання теорії полюсів росту та концепції світових міст в дослідженні великих міст України. Висловлені пропозиції щодо необхідності спільного використання класичних країнознавчих досліджень та теорій розвитку світового господарства і суспільно-географічних знань про розвиток населення та формування умов його життя в Україні.

ІІ. ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО

Любіцева О.О. Туристичне країнознавство:функції, зміст, завдання

В постановочному плані розглядаються питання суспільних функцій туристичного країнознавства, його місця в системі країнознавчого знання та змісту як складової географічної та туристичної освіти.

Парфіненко А.Ю. Туристичне країнознавство як навчальна та наукова дисципліна

Стаття присвячена проблемам дисциплінарного оформлення туристичного країнознавства. Висвітлено час виникнення туристично-країнознавчого знання та особливості його інституціоналізації. В центрі уваги постає проблема гносеологічної природи туристичного країнознавства.

Рутинський М.Й. Місце географії туризму в структурі географічної науки, її гносеологічна сутність та основні міждисциплінарні напрями розвитку

Запропоновано до наукової дискусії питання про сучасний рівень розвитку географії туризму, її об’єкт, предмет, зв’язки з іншими науками та актуальні напрямки предметної диференціації.

Кузик С.П., Кузик П.С., Шевчук А.В. Інформаційні та інформаційно-віртуальні туристичні ресурси

Розглянуто місце туристичної інформації в світовому інформаційному просторі. Визначено термін “інформація”. Обґрунтовано поняття “інформаційні туристичні ресурси”, “інформаційно-віртуальні туристичні ресурси”.

Вороніна А.Б., Воронін І.М. Кластерный подход в современной модели развития туризма

Стаття присвячена формуванню туристських кластерів. Кластер розглядається як система, що створює особливе інноваційне середовище, яке сприяє підвищенню конкуренції та розвитку регіону.

Пестушко В. Ю. Демографічні передумови розвитку міжнародного туризму в країнах різного типу

Стаття присвячена дослідженню впливу демографічних процесів на туристичні ринки країн, що відрізняються рівнем соціально-економічного розвитку. Схарактеризовано основні світові демографічні тенденції, проаналізована їхня роль у змінах на туристичних ринках розвинених країн та країн, що розвиваються. Окреслено можливі перспективи подальшого розвитку міжнародного туризму у країнах різного типу.

Дмитрук О.Ю.,  Уліганець С.І., Стригун О.Г. Перспективи розвитку ділового туризму

В даній статті викладено сутність ділового туризму , як інструменту приваблення ділових туристів, його вплив на стан туризму загалом та перспективи його подальшого розвитку

Щука Г.П. Туристська характеристика Італії

В статті аналізується вплив географічного положення, природнокліматичних умов, рівня економічного розвитку та політичної ситуації на розвиток туристської галузі країни. Цей вплив простежується на прикладі Італії, туристська характеристики якої подається.

Божук Т.І. Систематизація релігійно-привабливих християнських об’єктів (на прикладі Італії)

Визначено критерії відбору релігійних християнських об’єктів, репрезентативних для потреб туризму. Подано перелік об’єктів, що формують сакрально-туристичну привабливість Італії.

Шаповал Б.О. Туристсько-рекреаційний комплекс Чехії на сучасному етапі

В статті розкрито основні передумови розвитку та сучасний стан туристсько-рекреаційного комплексу Чехії.

Логвин М.М. Вплив духовно-релігійних чинників на розвиток суспільства (на прикладі України та Лівії)

В статті розглядаються спільні та відмінні риси соціально-економічного та демографічного розвитку України та Лівії. Наголошується на ролі духовно-релігійних та морально-етичних чинників у розбудові держави.

Хоіньскі А. Туристичне господарство м. Познань у аспекті підготовки до EURO 2012

Розглянута туристична інфраструктура м. Познань (Польща), з’ясовані проблеми та перспективи, запропоновані першочергові заходи оптимізації міста з метою проведення чемпіонату світу з футболу.

Новосад Н.О. Країнознавчі аспекти аналізу туристської привабливості регіонів України

Надано аналіз туристичних рекреаційних регіонів в'їзного туризму в Україні. Визначені основні центри в'їзного туризму. Висвітлені основні туристсько-рекреаційні об'єкти Києва і регіональних центрів в'їзного туризму України.

Ільїн Л.В., Ляшук М.М. Історичні аспекти становлення та розвитку готельно-ресторанного господарства Волинської області

Проаналізовано історичні аспекти становлення та розвитку готельних і ресторанних закладів Волинської області на різних історичних етапах. Розкрито передумови виникнення нових типів закладів розміщення та харчування.

Кулаков В.В. Туристські ресурси півдня Миколаївщини

Розглянуто гуманістично-ландшафтознавчий підхід до використання гуманістичного ресурсного потенціалу ландшафтів у туристській діяльності. Запропоновано схему мереж альтернативних туристських маршрутів у регіоні.

Бучко Ж.І. Етнотуристичні дослідження Буковини

Розглядаються етнотуристичні ресурси Буковини як складова етнографічного туризму. Проаналізовані матеріальна та духовна культура буковинців у контексті етнотуризму.

Пендерецький О.В. Сіль туризму

Проаналізовано історію становлення соляних промислів України та можливість використання їх в туристичній галузі.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Адамович З.М. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  2. Білоус А.В. – аспірантка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  3. Божук Т.І. – доцент кафедри менеджменту Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола кандидат технічних наук, доцент.
  4. Вороніна А.Б. – старший викладач кафедри туризму Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
  5. Воронін І.М. – завідувач кафедри туризму Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, кандидат географічних наук, доцент.
  6. Гапченко О.І. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  7. Дмитрук О.Ю. – завідувач кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, професор.
  8. Ільїн Л.В. – завідувач кафедри туризму Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор географічних наук, професор.
  9. Кіптенко В.К. – доцент кафедри країнознавства та туризму  Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат географічних наук, доцент.
  10. Коцан Н.Н. – завідувач кафедри країнознавства і міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор географічних наук, професор.
  11. Кузик С.П. – доцент кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат географічних наук, доцент.
  12. Кузик П.С. – стажист Дослідного інституту з вивчення культури Університету Гронінгена; м. Гронінген, Нідерланди (стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених), кандидат політичних наук.
  13. Кулаков В.В. – старший викладач Миколаївського Південнослов’янського інституту Київського слов’янистичного університету.
  14. Любіцева О.О. – завідувач кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, професор.
  15. Лисюк Х.С. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  16. Логвин М.М. – Полтавський університет споживчої кооперації України, кандидат географічних наук, доцент.
  17. Ляшук М.М. - доцент кафедри туризму Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат географічних наук, доцент.
  18. Нагорна М.Г. – аспірантка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  19. Новосад Н.О. – аспірантка І курсу кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  20. Парфіненко А.Ю. – доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, факультет міжнародних економічних відносин, кафедра туристичного бізнесу, кандидат історичних наук, доцент.
  21. Пендерецький О.В. – доцент кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, кандидат технічних наук, доцент.
  22. Пестушко В.Ю. – доцент кафедри країнознавства і туризму Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, кандидат географічних наук, доцент.
  23. Покляцький С.А. – аспірант кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  24. Просвірніна Є.О. – аспірантка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  25. Руднева М.Г. – аспірантка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  26. Рутинський М.Й. – доцент кафедри туризму Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат географічних наук, доцент.
  27. Сергієнко О.П. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  28. Смирнов І.Г. – професор кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, професор.
  29. Стащук Ю.В. - аспірант ІІ р. н. кафедри країнознавства і міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, факультет міжнародних відносин.
  30. Стригун О.Г. – студентка кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 32.  Уліганець С.І. – доцент кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат географічних наук, доцент.
  31. Хоіньскі А. - dyrektor Instytutu Geografii Fizycznej i Kształtowania Środowiska Przyrodniczego, Dr. hab., professor.
  32. Шаповал Б.О. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  33. Шевцова А.О. – студентка кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  34. Шевчук А.В. – економіст відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку Інституту регіональних досліджень НАН України, кандидат економічних наук.
  35. Щука Г.П. – в.о. завідувача кафедри туризму та готельного господарства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, доцент.
  36. Чіпко Т.М. – студент кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  37. Бучко Ж.І. – доцент кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Кандидат географічних наук, доцент.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм» випуск 6, підготовлений на базі навчальної лабораторії геоінформації та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка і включає матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Країнознавство як міждисциплінарний напрям наукових досліджень: актуальні проблеми» проведеної 8-9 квітня 2010 р. Висвітлюються питання географічного країнознавства та туристичного країнознавства як складові загального країнознавства.

Основна увага приділена характеристиці туристичних атракцій та розвитку туристичної діяльності в Україні, Італії, Польщі, Чехії та інших країнах. Комплексність висвітлених питань країнознавства підсилюється фізико-географічним, суспільно-географічним, історико-географічним, політико-географічним та іншими напрямками країнознавчих досліджень.

Варто відмітити, що важливе місце в дослідженнях займають питання географічного країнознавства, які узагальнуюють знання про цілісність світового господарства, населення, економічні можливості країн світу. Оцінюючи даний науковий збірник в цілому, необхідно відмітити що він є  змістовною роботою з важливими, обґрунтованими висновками, які мають важливе значення для географічної науки та розвитку туризму в Україні в контексті ЄВРО-2012. Актуальними завданнями даної конференції відповідно до потреб сучасної географічної науки, були систематизація та узагальнення інформації з харктеристик природи, населення, його культури соціальної організації, господарювання.

Отже, науковий збірник «Географія та туризм» випуск 6 висвітлюює значний різнохарактерний та багатовекторний матеріал, що складає основу країнознавчих досліджень сучасності.

Лісовський С.А., доктор географічних наук, старший науковий співробітник,

завідувач відділу природокористування та збалансованого розвитку Інституту географії НАН України