English Russian Ukrainian
Випуск 31 PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
22.04.2016 14:59
Недоступен ни однин перевод.

I. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА

ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Ярьоменко С.Г. ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИЙ ТУРИЗМ В РУМУНІЇ: ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 3-15

Цель. В статье рассмотрено территориальную организацию лечебно-оздоровительного туризма, природно-ресурсную базу и особенности развития и реформирования отрасли санаторно-курортного хозяйства Румынии.
Методика. Использованы картографический, статистический, сравнительно-географический методы исследования.
Научная новизна. Систематизирована география распространения природных лечебных ресурсов и предоставлена их характеристика, обозначены основные направления реформирования отрасли санаторно-курортного хозяйства Румынии и отличия в реорганизации данной сферы от украинской.
Практическая значимость. Румыния имеет достаточную природно-ресурсную составляющую для развития лечебно-оздоровительного туризма, нашедшее отображение в стратегии развития национального туризма Основными районами развития данного вида туризма являются побережье Черного моря, Восточными и Южные Карпаты, Западно-Румынские горы, Трансильванское плато. Развитию этого сегмента туристических услуг уделяется значительное внимание, предлагается новый подход в управлении отрасли: продуктовое распределение курортов (традиционные, термальные, SPA и Wellness, пригородные оздоровительные).
Ключевые слова: лечебно-оздоровительный туризм, минеральные лечебные воды, лечебные грязи, курорт, Румыния.
Список використаних джерел:
1. Бабкин А. В. Специальные виды туризма. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 252 с.
2. Гид бальнеологических курортов (на русс. языке) / Ministry of Regional Development and Tourism of Romania. – Bucharest, 2011. – 60 p.
3. Стратегія розвитку туризму і курортів (від 6 серпня 2008 р. № 1088-р / Кабінет Міністрів України // Верховна Рада України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1088-2008-%D1%80
4. Glăvan Vasile. Geografia turismului / Vasile Glăvan. – București, Editura Fundației România de Mâine, 2005. – 336 p.
5. Grigore Posea. Geografia fizică a României. Partea II / Posea Grigore. – București, Editura Fundației România de Mâine, 2006. – 236 p.
6. Hotărârea Guvernului nr. 1122/2002 pentru aprobarea condiţiilor şi a procedurii de atestare a staţiunilor turistice, precum şi pentru declararea unor localităţi ca staţiuni turistice de interes naţional, respectiv local. Режим доступу: http://www.sutalasutaturism.ro/legislatie/hg1122_2002.pdf
7. Ianc Teodor Petre. Strategii dezvoltare a turismului balnear în România în perspectiva integrării Europene. Teză doctorat. – București: Academia de studii economice, 2006. – 351 p. P. 154]
8. Legea turismului. Camera deputaților. Senat. Parlamentul României. Режим доступу: http://www.mdrl.ro/_documente/transparenta/consultari_publice/consultare135/lege_turism.pdf
9. Master Planul dezvoltarea turismului național 2007-2026. Concluzii principale. – București, Autorutatea națională pentu turism, 2007. – 36 p. P. 6. Режим доступу: http://www.mdrt.ro/turism/studii---strategii
10. Munteanu C. Nămolul terapeutic. – București: Editura Balneară, 2012. – 108 p.
11. Munteanu C. Ape minerale terapeutice. – București: Editura Balneară, 2013. – 64 p.
12. Munteanu C., Cinteză D. Cercetarea știintifică a factorilor naturali terapeutici. – București: Editura Balneară, 2013. – 104 p.
13. Romania. Economic impact -2014 / Travel and Tourism // World Travel and Tourism Council. – London, WTTC, 2014. – 24 p.
14. Stăncioiu A. Aspecte conceptuale privind marketingul turismului balnear din România / A.-F. Stancioiu, Băltescu C.-A., Botoș A., Pârgaru I. // Economie teoretică și aplicată. Volumul XX (2013) , No. 2 (579). Pp. 124-137. Режим доступу: http://store.ectap.ro/articole/835_ro.pdf
15. Strategia de dezvoltare a activității turistice a Societații Naționale a Sării S. A. Salrom. – București, Direcția turism, 2012. – 63 p.
16. Turismul României. Breviar turistic / Coordinator publicației Cristian-Nicolae Stănica. – București: Institutul Național de statistica, 2011. – 101 p.
17. Turismul României. Breviar turistic / Coordinator publicației Iagăr Elena-Mihaela. – București: Institutul Național de statistica, 2013. – 71 p.
18. Turismul României. Breviar turistic / Coordinator publicației Iagăr Elena-Mihaela. – București: Institutul Național de statistica, 2014. – 68 p.

Доан П.В. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНИХ СИСТЕМ І РЕГІОНІВ ІТАЛІЇ 15-29

 
Метою написання статті є вивчення досвіду Італії у впровадженні сталого розвитку туризму та визначення можливостей його використання в Україні.
Методика роботи включала використання таких методів, як аналіз і синтез, дедукція та індукція, формалізація, систематизація, аналогія, порівняння та інших. Під час дослідження було проаналізовано значний масив емпіричних даних, що охоплювали практичні проекти і наукові публікації в галузі сталого розвитку.
Результати. Автором було виявлено загальні принципи збалансованого розвитку туризму країни, а також регіональні й локальні їх особливості. В роботі перераховано універсальні індикатори оцінки сталого розвитку і конкурентоздатності регіонів Італії, а також зазначено основні міжнародні інституції, що опікуються питаннями збалансованого розвитку туризму в Європі. На основі проведеного аналізу виявлено перспективи України щодо впровадження досвіду Італії.
Науковою новизною роботи є систематизація індикаторів збалансованого розвитку і конкурентоздатності туризму локальних туристичних систем і дестинацій.
Практичне впровадження досвіду Італії дасть значний поштовх в розвитку туризму України. Особливе значення матиме використання механізмів контролю за нормативами сталого розвитку.
Ключові слова: сталий розвиток туризму, локальна туристична система, індикатори сталого розвитку, індикатори конкурентоздатності
 Список використаних джерел:
 1.Доан П.В. Концептуальні засади дослідження локальної туристичної системи / П.В. Доан // Географія та туризм. — 2013. — №26. — С. 13-21.
 2.Соціальна відповідальність бізнесу [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ecorussia.info/ru/ecopedia/global-reporting-initiative.
3.Управління територіальним розвитком туризму : італійська модель локальних туристичних систем : зб. наук. праць IX Всеукраїнської наук.-практ. конф. студ., асп. та мол. учених. — К.: Вид-во геогр. літ. «Обрії», 2013. Випуск XI. — C. 270-272.
4.Принципи сталого розвитку транспорту [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.gdrc.org/uem/sustran/sustran-principles.html.
5.Концепція порогу толерантності та її проблематика [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.cestim.it/sezioni/documenti_dibattito/tolleranza-melegari.htm.
6.Туристичні системи [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.pisl.regione.calabria.it/index.php?option=com_content&;;view=category&layout=blog&id=182&Itemid=410
7.Сталий розвиток туризму набирає обертів в Італії [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://blog.euromonitor.com/2010/08/sustainable-tourism-gains-ground-in-italy.html#sthash.lqc8GDAE.dpuf.
8.Обсерваторія туристичної дестинації [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.provincia.pisa.it/uploads/traduzione_ita_eng_OTD_21_giu.pdf.
9.Бароковий потяг [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.sicily-holiday.com/en/train-and-subway-sicily/baroque-train-sicily.

Четирбук О.Р. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В МЕЖАХ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ 29-37

Мета: проаналізовано перспективи та можливості транскордонної співпраці України та Польщі.
Методика: у статті використовувались загальнонаукові методи досліджень: аналізу і узагальнення літературних джерел, порівняльний та експертних оцінок (при визначенні основних результатів і проблем розвитку туристичної інфраструктури у межах українсько-польського прикордоння).
Результати: розроблено та описано графіки за результатами відповідей експертів. Проведена порівняльна характеристика графіків з польської та української сторін. Виявлено наявні проблеми розвитку туристичної інфраструктури в межах українсько-польського прикордоння.
Наукова новизна: вперше було оцінено даний сегмент туристичної інфраструктури.
Практична значимість: результати дослідження можуть бути використані у відділах туризму України та Польщі, а також в туристичних підприємствах. Деякі дослідження можна використати для розроблення стратегії розвитку регіонів.
Ключові слова: туризм в українсько-польському прикордонні, туристична інфраструктура, експертна оцінка.
 Список використаних джерел:
1.Бєленький П. Ю., Мікула Н. А. Методологічні аспекти міжрегіонального та транскордонного співробітництва // Зовнішньоекономічний кур'єр. – № 1–2 . – Львів : ТПП, 2001. – С. 9 – 13.
 2.Географічні аспекти розвитку туризму (на прикладі України та Польщі): монографія / В.Г. Явкін, В.П. Руденко, В.М. Андрейчук, О.Д. Король та ін. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. – 344 с.
3.Гонтаржевська Л.І. Ринок туристичних послуг в Україні / Гонтаржевська Л.І. – Д.: Східний видавничий дім, 2008. – 180 с.
 4.Засадко В.В. Транскордонне співробітництво України: тенденції, проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / В.В. Засадко. – Режим доступу:   www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/2009
 5.Підгрушний Г.П. Територіальна організація транскордонного простору: постановка проблеми та практичне значення дослідження // Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирский, 2009. – 488 с. – С. 374 – 377.
 6.Щерба Г.І. Соціологічні дослідження розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва / Г.І. Щерба // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Зб.наук. праць. – К.: Фенікс, 2008. – с. 162-171.
7. Офіційний сайт «Програма транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» на 2007-2013 роки» – http://www.pl-by-ua.eu/ua

Рассыпнов В.А., Соврикова Е.М., Максимова Н.Б., Морковкина А.Г. ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ПОЗНАВАТЕЛЬНОГО ТУРИЗМА В ПЕРЕСЕЛЕНЧЕСКОМ АРЕАЛЕ 37-44

Целью исследования было выяснение условий для дальнейшего развития познавательного туризма в Алтайском крае, который представляет собой переселенческий ареал, сформированный за полтора столетия из многочисленных народов бывшей царской и советской России.
Для достижения цели использовали социологические исследования и метод исторического анализа географической среды переселенцев в степных и предгорных районах Алтайского края. Экологическое, нравственное и патриотическое образование и воспитание населения всех возрастов и социальных групп является неотъемлемым условием создания доброжелательной среды приема туристов.
 Ключевые слова: познавательный туризм, переселенческий ареал, перспективы туризма, условия развития туризма.
 Список использованных источников:
1. Арефьев, В.Е. Туризм на Алтае : предпосылки развития и проблемы полезности / В.Е. Арефьев, А.В Чудов – Барнаул, 1994. – 128 с.
2. Кавтарадзе, Д.Н. Природа в жизни, ценностях и доктринах современного общества / Д.Н. Кавтарадзе, А.А. Овсянников // Социально-экономические и правовые основы сохранения биоразнообразия. – М.: Изд-во Научного и уч.-метод. центра, 2002. – С. 15-90.
 3. Меренкова, И.Н. Формирование сельского туризма как одного из направлений диверсификации сельской экономики / И.Н. Меренкова, А.С. Суровцев // Инновационные подходы в управлении агропромышленным комплексом. – Барнаул, 2013. – С. 229-231.
4. Морковкина, А.Г. Критерии выбора территории для организации объектов туризма / А.Г. Морковкина, В.А. Рассыпнов, Н.Б. Максимова //Географiя та туризм : Наук. Зб.. – К.:Альфа-ПIК, 2014. – Вип. 28. – С. 71-76.
5. Перелет, Р.А. Экономика биоразнообразия / Р.А.   Перелет // Социально-экономические и правовые основы сохранения биоразнообразия. – М.: Изд-во Научного и уч.-метод. центра, 2002. – С. 199-326.
6. Рассыпнов, В.А. Социальные условия формирования этноэкологического сознания сельского населения в меняющейся экономике юга Западной Сибири / В.А.   Рассыпнов // Этногенез и цивилизационные перспективы в образовании России. – Новосибирск : Изд-во НГПУ, 2004. - 362-366.
7. Рассыпнов, В.А. Оценка природного и культурного потенциала Русского Алтая / В.А. Рассыпнов, Н.Б. Максимова, А.Г. Морковкина //Перспективы инновационного развития АПК и сельских территорий. – Барнаул, 2013. – С. 440-444.
8. Ричард Б. Примак. Основы сохранения биоразнообразия / пер. с англ. - М.: Изд-во Научного и уч.-метод. центра, 2002. – 256 с.

Холодова О.О., Дзюба Т.А. ОРГАНІЗАЦІЯ МОЛОДІЖНОГО ДОЗВІЛЛЯ В ТУРИЗМІ 37-44

Метою статті є аналіз особливостей та популярних форм молодіжного дозвілля, специфічних рис та потреб молоді на сучасному етапі та їх врахування при організації молодіжного туризму.
Методика. В статті проведено порівняльний аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень в галузі молодіжного туризму, соціальної психології та соціології провідних вітчизняних та закордонних вчених.
Результати. Сучасна організація молодіжного дозвілля повинна враховувати такі специфічні риси та потреби молоді, як високий рівень пізнавальної активності; груповий формат взаємодії, використання ігрових форм відпочинку; застосування занять фізичною культурою і спортом, оздоровчих практик, пропаганда здорового способу життя та сприяти розвитку спеціальних особистісних і фукціонального якостей, підвищенню загальної культури молоді. Їх врахування сприятиме самореалізації творчого та духовного потенціалу не тільки молоді, а й суспільства в цілому.
Наукова новизна полягає в тому, що проаналізовано і узагальнено особливості та популярні форми молодіжного дозвілля, а також специфічні риси та потреби молоді на сучасному етапі.
Практична значимість полягає в тому, що врахування особливостей та популярних форм молодіжного дозвілля, специфічних рис та потреб молоді на сучасному етапі при організації молодіжного туризму може вивести молодіжний туризм в Україні на якісно новий рівень, сприяти створенню сучасного конкурентоспроможного туристичного продукту у молодіжному туризмі.
 Ключові слова: молодіжний туризм, молодь, молодість, дозвілля, культура дозвілля.
 Список використаних джерел:
 1. Чеботарь Ю.М. Туристический бизнес: Практическое пособие для турфирм и их клиентов. - М.: Мир деловой книги, 2000. - 70 с.
 2. Биржаков М.Б. Введение в туризм: учебник / М.Б. Биржаков. – Изд. 6-е, перераб. и доп. – СПб.: Издательский дом «Герда», 2004. – 448 с.
 3. Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства. - Учебное пособие. – М.: Фаир-пресс, 2004. – 234 с.
 4. Бабанчикова О.А. Проблемы и перспективы развития молодежного туризма в контексте государственной молодежной политики / О. А. Бабанчикова // Вестник национальной академии туризма. - 2009. - № 4. - С. 47-50.
 5. Артемова Е.Н. Молодежный сегмент туристского рынка как объект маркетингових исследований / Е.Н. Артемова, В.А. Козлова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2004. - № 4. – С. 37-49.
 6. Дьоміна Л.В. Організація молодіжного туризму в Донецькій області / Л.В. Дьоміна //Образованность и духовность молодежи как основа устойчивого развития туристской индустрии в Украине: матер. VІІІ Междунар. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых. – Донецк: ДИТБ, 2005. – С. 295-296.
 7. Коніщева Н.Й. Пропозиції щодо створення туристичних центрів розвитку молодіжного туризму / Н.Й. Коніщева, Л.В. Дьоміна // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 27-28 травня 2005 р.). – Донецьк: ДІТБ, 2005. – С. 146-148.
 8. Головенько В. Молодь незалежної України: стан та перспективи розвитку //Перші кроки нової влади: молодіжна політика в Україні: проблеми та перспективи. – Київ: Ін-т політ. освіти, Фонд Едуардо Фрея (Нідерланди). – 2005. – С.2.
 9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Населення Землі.
 10. Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти /За ред. Е.М.Лібанової. — К.: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2010. — 248 с.
 11. Молодь в умовах становлення незалежної України (1991-2011 роки). – Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні. – Київ: Держ. ін-т сімейної та молодіж. політики, 2012. – С.7.
 12. Усыкин Г. С. В классе, в парке, в лесу: игры и соревнования юных туристов: - Москва: Просвещение, 2006. – 160 с.
 13. Орловская Виктория Петровна. Организационно-экономические условия развития молодежного туризма в дестинации : Дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05 СПб., 2004 172 с. РГБ ОД, 61:05-8/1748.
 14. Гальперина Т. И. Актерское мастерство в деятельности менеджера туристской анимации. - М.: РИБ «Турист», 2004.- 54 с.
 15. Вайнола Р. Х. Особливості використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі: Метод.рек. / Ліга соціальних працівників м. Києва; Соціальна служба для молоді м. Києва. — К. : НПУ, 2001. — 48с.
16. Килимистий С.М. Особливості ігрової анімації в туризмі // Туристично-краєзнавчі дослідження. – 2007. - № 7. – С. 200-213.

Тертична Ю.В. ЕТНОЕКЗОГЕННИЙ ТУРИЗМ В СИСТЕМІ ПОНЯТЬ ЕТНОГЕОГРАФІЇ 55-62

 Стаття має за мету конкретизувати і розширити понятійно-термінологічний апарат етнографічних досліджень.
Методика дослідження базується на застосуванні загальної методологічної бази суспільно-географічних досліджень. Концепція комплексного підходу дає можливість узагальнити ідеї науковців, які вивчали дану проблему. В статті застосовано загальнонаукові методи: порівняння, узагальнення, систематизації, аналізу, синтезу, індукції та дедукції.
Результати. Проаналізовано існуючі підходи до трактування сутності етнічного, ностальгічного, діаспорного, аборигенського, етнографічного та етноекзогенного туризму. Сформульовано і відібрано найбільш вдалі визначення цих видів туризму. Розроблено структуру відносин видів туризму. Удосконалено та систематизовано поняттєво-термінологічний апарат етногеографії.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше систематизовано поняттєво – термінологічний апарат туриcько-етногеографічних досліджень. Етногеографія – це новітній напрямок як у суспільно-географічних, так і в туристичних дослідженнях, до цього часу практично не висвітлений.
Практична значимість статті полягає в розкритті понятійно-термінологічного апарату нових видів туризму. Є істотні відмінності, пов’язані з трактуванням різних термінів та неоднозначним їх розумінням різними науковцями. Дослідження є цінним в умовах України, де етноекзогенний вид туризму тільки починає свій розвиток.
Ключові слова: етнічний, ностальгічний, діаспорний, етнографічний та етноекзогенний туризм.
 Список використаних джерел:
 1.Балановський Я.М. Етносоціокультурний аспект кризового стану суспільства (проблеми поняттєвого забезпечення) / Балановський Я.М. // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. - 2011. – Вип. 5. - С. 93–104
 2.Бєлікова М. В. Менонітські поселення: історія формування та розвитку ностальгійного туризму в Україні / М. В. Бєлікова, Н. О. Зацепіна // Наук. праці іст. ф-ту Запорізького університету. - 2011. – Вип. 31. - С. 122–125.
 3.Винниченко І. Єдність через різноманітність // Урядовий кур’єр (Київ). – 2010. – 9 лютого. – С. 9.
 4.Вуйцик О. Розвиток ностальгійного туризму в Україні / Вуйцик О. // Географія. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії. - 2009. - Вип. 3. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NZTNPU/geogr/2009_2/4/005Semegen.pdf
 5.Дутчак О. І. Теоретико-методологічні проблеми етнотуризму / О. І. Дутчак // Карпатський край . - 2012. - № 2. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/kkr_2012_2_18.pdf
 6.Етнічний довідник: поняття та терміни. - Режим доступу: http://etno.uaweb.org/glossary/e.html
 7.Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.
 8.Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: Навч. посіб. – Знання, 2011р. – 334с.
 9.Malinowski G. Etnoturistika – touristika etnizna w Polsce . – Режим доступу : http://artelis. pl/artykuly/9521/etnoturistika-touristika-etnizna-w-polsce
 10.Методичні вказівки для розробки туристичних продуктів (за видами туризму). – Львів : ЛІЕТ, 2012. – 58 с.
 11.Муравська С.В. Етнічний туризм: до проблеми визначення терміну / С. В. Муравська // Мат. Всеукр. н.-п. конф. молодих вчених та студентів «Розвиток українського етнотуризму: проблеми та перспективи» (Львів, 2011 р.). – Львів, 2011. – С. 70–74.
 12.Орлова М. Л. Ресурси етнічного туризму регіону: суспільно-географічна оцінка (на матеріалах Одеської області) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук : 11.00.02 / М. Л. Орлова. – Одеса, 2009. – 20 с.

Орлова М.Л. УКРАЇНСЬКІ АУТЕНТИЧНІ ТУРИСТИЧНІ СУВЕНІРИ: ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ 62-75

Об’єктом даного дослідження виступають осередки народних художніх промислів України як виробники аутентичних туристичних сувенірів, метою – вивчення їх географії та аналіз виробничого і творчого потенціалу.
Методика дослідження: потенціал осередків народних художніх промислів оцінюється за такими критеріями – кількість майстрів, у тому числі знаних; функціонування спеціалізованих середніх та вищих навчальних закладів, де здійснюється навчання характерним для осередку видам ремесел; наявність підприємств, що виготовляють традиційні вироби.
Результати: дослідження осередків народних художніх промислів України виявило значні відмінності як у територіальній організації осередків, так і у їх потужності, яка у значній мірі визначає можливості спадкоємного розвитку традицій народного мистецтва у даній місцевості.
Наукова новизна: осередки народних художніх промислів України та діяльність окремих майстрів народної творчості найчастіше стають об’єктами наукових досліджень мистецтвознавців, етнологів, краєзнавців, які вивчають історію розвитку осередків, технологію виготовлення та способи декорування традиційних виробів, мистецьку діяльність народних умільців. Рідше осередки художніх промислів розглядають у якості ресурсів культурно-пізнавального туризму, проте у наукових працях осередки народних художніх промислів майже не досліджуються як виробники аутентичних туристичних сувенірів.
 Практична значимість: наведена у статті сучасна інформація щодо діючих майстрів та підприємств, які займаються виробництвом унікальних виробів традиційного мистецтва, буде корисною для реалізаторів туристичної сувенірної продукції, суб’єктів туристичної діяльності, органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері туризму.
 Ключові слова: індустрія туризму, товари туристичного попиту, туристичні сувеніри, осередки народних художніх промислів.
 Список використаних джерел:
 1. Вертіль, О. Кролевецькі рушники як українська доля / Олександр Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2013. – 7 грудня. – Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/krolevecki-rushniki-yak-ukrayinska-dolya/
 2. Вольська, С. О. Окремі аспекти розвитку димленої кераміки Західного Поділля кінця ХІХ-ХХ століть / С. О. Вольська // Науковий вісник НЛТУ України : збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.18. – С. 296-301.
 3. Гайова, Є. Лозоплетіння у селі Іза / Євгенія Гайова // Відлуння віків. – 2008. – № 1(9) – С. 43-46.
 4. Гнатюк, М. Народне декоративно-прикладне мистецтво і ландшафт Гуцульщини та Покуття як джерело художньої творчості, розвитку і виховання учнів / Михайло Гнатюк // Гірська школа Українських Карпат. – Івано-Франківськ, 2013. – № 10. – С. 139-142.
 5. Зузяк, Т. Особливості народної вишивки подільських сорочок кінця ХІХ – початку ХХ століть / Тетяна Зузяк // МІСТ : мистецтво, історія, сучасність, теорія. – К. : Фенікс, 2009. – Вип. 6. – С. 108-117.
 6. Ляховець, В. «Роксолана»: із минулого в майбутнє / Вікоторія Ляховець // Час Київщини. – 2013. – 08 жовтня. – Режим доступу: http://chask.net/?p=20980
 7. Мельник, О. Код вічності з Гавареччини / Оксана Мельник // Урядовий кур’єр. – 2013. – 27 вересня. – Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/kod-vichnosti-z-gavarechchini/
 8. Мельничук, Л. Династія подільських гончарів – Якима та Якова Герасименків / Лідія Мельничук // Етнічна історія народів Європи. – К. : УНІСЕРВ, 2001. – Вип. 8. – С. 41-46.
 9. Метка, Л. Сучасний стан гончарства Гуцульщини та Покуття (за матеріалами керамологічної експедиції Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному) / Людмила Метка // Народна творчість та етнографія. ‒ К., 2010. ‒ № 6 (328) ‒ С. 118-125.
 10. Народні умільці Рахівщини / Рахівська районна державна адміністрація. ‒ Режим доступу: http://rakhiv-adm.org.ua/rahivschyna/kultura-i-mystetstvo/narodni-umiltsi-rahivschyny/
 11. Осередки народних промислів як об’єкти культурного туризму : оглядова довідка / матеріал підготувала Т. Л. Шлепакова. – 2010. – Вип. 12 / 5. – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/237186
 12. Про народні художні промисли : Закон України від 21 червня 2001 р. № 2547-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. ‒ 2001. ‒ № 41.‒ С. 199.
 13. Строчинська, Ю. На фабриці художніх виробів оздоблюють вишивкою весільні сукні / Юлія Строчинська // Вісник Переяславщини. – 2014. – 21 липня. – Режим доступу: http://visnik-press.com.ua/?p=17277
 14. Традиционные ремесла и сувенирная индустрия Новгородского региона / Руководитель проекта О. С. Соболева. ‒ Великий Новгород, 2009. ‒ 75 с.
 15. Фабрика української вишивки «Жіноча праця» : офіційний сайт. – Режим доступу: http://klembivka.com.ua/ua/
 16. Ходанич, М. Осягнення традиційного народного мистецтва у творчості різьбара Василя Шипа / Михайло Ходанич // Науковий вісник Закарпатського художнього інституту. ‒ Ужгород : Ґражда, 2013. ‒ С. 117-122.
 17. Центр народного мистецтва «Петриківка» : офіційний сайт ЦНМ «Петриківка» / директор Андрій Пікуш. – Режим доступу: http://petrykivka.jimdo.com/

Ляшук М.М. РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО ПОЛІСЬКОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РЕГІОНУ: СУЧАСНИЙ СТАН 75-84

 Мета. У науковій статті досліджено сучасний стан ресторанного господарства Поліського рекреаційного регіону з точки зору його територіальної дислокації.
Методика. Проведено аналіз попередніх теоретичних досліджень у сфері ресторанного господарства. Здійснено просторовий аналіз підприємств ресторанного господарства Поліського рекреаційного регіону. Встановлено середньостатистичні дані товарообороту та інвестицій у ресторанне господарство Поліського рекреаційного регіону.
Результати. Встановлено чисельність підприємств ресторанного господарства регіону. Виявлено місця найбільшої та найменшої дислокації підприємств ресторанного господарства у регіоні. Встановлена територіальна диспропорція в обсягах товарообороту та інвестиційних надходженнях у ресторанне господарство. Обґрунтовано причини різного рівня розвитку ресторанного господарства окремих територій регіону.
Наукова новизна. Систематизований аналіз сучасного стану підприємств ресторанного господарства у межах Поліського рекреаційного регіону здійснено уперше.
Практична значимість. Визначено кількісну територіальну диференціацію, що є підґрунтям для аналізу територіальної організації підприємств ресторанного господарства. Запропоновано шляхи для подальшого розвитку ресторанного господарства Поліського рекреаційного регіону.
 Ключові слова: ресторанне господарство, рекреаційний регіон, ресторан.
Список використаних джерел
1.Алєшугіна Н.О. Тенденції та перспективи розвитку ринку ресторанних послуг м. Чернігів / Н.О. Алєшугіна, О.О. Зеленська. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nvisnik.geci.cn.ua/uk/component/k2/item/28-aleshugina-n-o-zelenska-o-o-tendentsiyi-ta-perspektivi-rozvitku-rinku-restorannih-poslug-mchernigiv.html.
2.Архіпов В.В. Організація ресторанного господарства: навч. пос. / В.В. Архіпов. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 280 с.
3.Головне управління статистики у Волинській області. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lutsk.ukrstat.gov.ua/
4.Головне управління статистики у Житомирській області. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zt.ukrstat.gov.ua/
5.Головне управління статистики у Київській області. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/
6.Головне управління статистики у м. Київ. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gorstat.kiev.ua/
7.Головне управління статистики у Рівненській області. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rv.ukrstat.gov.ua/
8.Головне управління статистики у Чернігівській області. Статистична інформація. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://chernigivstat.gov.ua/statdani/
9.Єрко І.В. Ресторанне господарство в інфраструктурі туризму Волинської області / І.В. Єрко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NZTNPU/geogr/2009_1/119.pdf.
10.Ільїн Л.В. Розвиток підприємств готельного та ресторанного господарства в системі Волинської облспоживспілки / Л.В. Ільїн, М.М. Ляшук // Тенденції, проблеми та перспективи розвитку національного ринку туристичних послуг: регіональний аспект: Матеріали Всеукр. наук. конф. (Київ, 18–19 листопада 2010 р.) – Київ: Національний авіаційний університет, 2010. – С. 184–191.
11.Карпенко В.Д. Організація виробництва на підприємствах громадського харчування: навч. посібник. / В.Д. Карпенко, А.Л. Рогова, ВГ. Шкарупа та ін. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2003. – 248 с.
12.Кравченко Н.О. Районування території Полісся за рівнем розвитку рекреаційного господарства /   Н.О. Кравченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourlib.net/books_ukr/kravchenko2-3.htm.
13.Кравченко Н.О. Характеристика сучасного стану та тенденцій розвитку рекреаційного господарства Полісся / Н.О. Кравченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourlib.net/books_ukr/kravchenko2-2.htm.
14.Любіцева О.О. Туристичні ресурси України. Навч. посібник. / О.О. Любіцева, Є.В. Панкова, В.І. Стафійчук – К.: Альтерпрес, 2007. – 369 с.
15.Ляшук М.М. Готельно-ресторанне господарство Волинської області / М.М. Ляшук // Розвиток туризму в період економічної кризи: Матеріали ХІІ Міжнар. науково-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених (м. Донецьк, 13–14 квітня 2010 р.). – Донецьк, 2010. – С. 54–56.
16.Ляшук М.М. Готельно-ресторанне господарство Поліського рекреаційного району / М.М. Ляшук // Стратегія розвитку туризму в ХХІ столітті у контексті вирішення глобальних проблем сучасності: [Текст] : Зб. Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 28 березня 2014 р.). – Львів: ЛІЕТ, 2014. – С.333-336.
17.Мунін Г.Б. Управління сучасним готельним комплексом: навч. посібник. [за ред. члена-кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І.] / [Г.Б. Мунін, А.О. Змійов, Г.О. Зінов’єв та ін.]. – К.: Ліра-К, 2005. – 520 с.
18.Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства. / За ред. проф. Н.О. П’ятницької. – К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2005. – 632 с.
19.П’ятницька Г. Т. Менеджмент громадського харчування [підручн. для вузів] / Г. Т. П’ятницька. – К.: КНТЕУ, 2001. – 655 с.
20.Черчик Л. Туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: передумови розвитку: Монографія. Частина 1 / Л. Черчик, О. Міщенко, І. Єрко; МОНУ. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. – 128 с.

Винниченко І.І. Пінтескул О.В. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА БОТОШАНСЬКОГО ПОВІТУ (РУМУНІЯ) 84-92

У статті висвітлюються та аналізуються основні положення програм розвитку туризму в Чернівецькій області та Ботошанському повіті (Румунія).

 Метою цієї статті є порівняння зазначених програм розвитку туризму та виявлення відмінностей.
 Методика. В цій статті використано аналітичний та порівняльний методи. Вони в комплексі дають можливість детально вивчити об’єкти дослідження (програми розвитку туризму) та встановити їхні спільні та відмінні риси.
 Результати. В результаті дослідження виявлено відмінності в зазначених програмах. Зокрема, це невідповідність програми розвитку туризму Чернівецької області загальноприйнятому в Європі оформленню офіційної документації. Також запропоновано зміни формату зазначеної Програми та механізму її фінансування.
 Наукова новизна. Це дослідження є піонерним у царині порівняльного аналізу реґіональних програм розвитку туризму в Україні та країни-члена Євросоюзу.
 Практична значимість. Результати цього дослідження можуть бути використані при вивченні та аналізові українських та іноземних офіційних документів, пов’язаних із туризмом.
 Ключові слова: Чернівецька область; Ботошанський повіт; програма розвитку туризму.
 Список використаних джерела:
 1. Програма з розвитку туризму Чернівецької області на 2013-2015 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oblrada.cv.ua/document/regional_program/ (24.11.14)
 2. Комплексна програма охорони та збереження об’єктів культурної спадщини Чернівецької області на 2013-2017 рp. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oblrada.cv.ua/document/regional_program/ (24.11.14)
 3. План дій Ботошанського повіту на 2014 рік щодо вирішення задач включених в урядову програму 2013-2016 pp. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.prefecturabotosani.ro/ (24.11.14)
 4. Борнмутська міська рада [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bournemouth.gov.uk/PlanningBuildings/PlanningBuildingsLandingPage.aspx (24.11.14)
 5. Туристсько-інформаційний центр в м.Ботошань [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.visitbotosani.ro/ (24.11.14)
 6.Громадська організація «Ліси Герци» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.codriihertei.ro/ (24.11.14)
 7. Оголошення щодо закінчення відбору проектів для просування громадською організацією «Ліси Герци» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.codriihertei.ro/noutati/articol/98 (24.11.14)
 8. Буковина туристична [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buktour.cv.ua/ (24.11.14)

 Штогрин Н.Б. СУБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СКЛАД, НАПРЯМКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ 92-101

 Мета. Дослідження проведено з метою аналізу складу та результатів діяльності усіх суб’єктів туристичної галузі Івано-Франківської області, обґрунтування напрямків створення нового якісного туристичного продукту та належного обслуговування туристів.
 Основу методології дослідження становить структурно-функціональний аналіз особливостей діяльності суб’єктів туристичної індустрії з використанням статистичних методів.
 Результати дослідження показали, що впродовж останніх років кількість суб’єктів туристичної галузі в Івано-Франківській області мала тенденції до зростання. Так само і збільшувались обсяги надання туристичних послуг. Разом з тим, відчутною є необхідність удосконалення роботи закладів обслуговування туристів в Івано-Франківській області відповідно до європейського рівня та підняття позиції регіону на туристичному ринку країни. Особливу увагу слід приділяти закладам масового скупчення туристів та підвищенню рівня гідів-екскурсоводів під час внутрішніх поїздок. Результати аналізу показали необхідність подальшого розширення напрямів та форм туристичної діяльності.
 Наукова новизна проведеного дослідження полягає у тому, що автором на основі статистичного аналізу результатів діяльності суб’єктів туризму обґрунтовано перспективні напрями та тенденції розвитку галузі в одному з регіонів України, виявлено взаємозалежності між складовими розвитку туристичної індустрії.
 Практичне значення. У роботі зроблено конкретні рекомендації щодо запровадження нових методів і форм роботи суб’єктів туристичної діяльності, підвищення якості роботи персоналу, що свідчить про практичну значущість дослідження. Тематика порівняно нова і має підстави ефективно розвиватись і надалі, сприяючи формуванню нових практичних стратегій у роботі всіх ланок туристичної індустрії.
 Ключові слова: туристичний оператор, турагент, суб’єкт туристичної галузі, туристичні потоки.
 Список використаних джерел:
 1. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
 2. Суб’єкти туристичної діяльності Івано-Франківської області у 2013 році: Бюлетень. За ред.О.В. Костюк – Івано-Франківськ: 2014. – 35 с.
 3. Статистичний щорічник Івано-Франківської області за 2012 рік. – Івано-Франківськ: видавництво Головного управління статистики в Івано-Франківської області, 2013. – 494 с.

Каднічанська М.Я. ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ТУРИЗМІ 101-109

 Мета. Дослідити аспекти використання історико-культурної спадщини національних природних парків Львівської області у туризмі.
 Методика. Опрацьовано праці українських науковців, статистичні дані, матеріали національних природних парків.
 Результати. Висвітлено особливості туристично-ресурсного потенціалу національних природних парків Львівщини. Описано історико-культурні туристичні ресурси парків: замки, храми, громадські споруди, музеї, подієві ресурси.
 Наукова новизна. Присвячено увагу історико-культурним ресурсам національних природних парків Львівщини як туристичним обʼєктам.
 Практична значимість. Висвітлено проблеми та перспективи розвитку туристичної діяльності у національних природних парках Львівщини, зокрема використання історико-культурних ресурсів.
 Ключові слова: національний природний парк, туристично-ресурсний потенціал, туризм, рекреаційно-туристичні ресурси, памʼятки історії та культури.
 Список використаних джерел:
 1.Зінько Ю.В. Концепція туристичного загосподарювання НПП “Яворівський” і прилеглих територій / Ю.В.Зінько, М.П.Мальська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об’єктів на Розточчі” (c. Шкло, 6–7 липня 2007 р.) – Львів: Логос, 2007. С. 38–41.
 2.Івченко А.С. Україна. Фортеці, замки, палаци..., / А.С.Івченко, О.А.Пархоменко – Київ: Картографія, 2010. – 600 с.
3.Каднічанська М.Я. Особливості туристично-ресурсного потенціалу Яворівського національного природного парку / М.Я.Каднічанська // Матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції “Географія і туризм: європейський досвід” (Львів–Брюховичі, 9-11 жовтня 2009 р.). – Львів, 2009. – С.60–62.
4.Маруняк С.М. Природничі та історико-культурні умови Українського Розточчя та Яворівського НПП як основа для розвитку екологічного і активного туризму / С.М. Маруняк, І.І. Семеряк // Матеріали конф. “Організація рекреаційно-туристичної діяльності у національних парках заходу України” (смт Івано-Франково, 2011 р.). – К., 2011. – С. 202–216.
5.Мацюк О.Я. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки / О.Я. Мацюк. – Львів: Центр Європи, 2005. – 192 с.
6.Рожко М. Стежками легендарної Тустані / М.Рожко, В.Крамарець. – Львів: Колір ПРО, 2004. – 48 с.
7.Рось. Г.Я. Українські традиції у масових заходах Яворівського НПП / Г.Я. Рось // Матеріали конференції “Організація рекреаційно-туристичної діяльності у національних парках заходу України” (смт Івано-Франково, 2011 р.). – К., 2011. – С. 257–260.
 8.Слободян В. Шедеври української сакральної дерев'яної архітектури / В.Слободян // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. – 1996. – Т. 4. – С. 52 – 59.
 9.Сайт Національного природного парку “Північне Поділля” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://park-podillya.com.ua/
10.Сайт “Деревʼяні церкви Галичини” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://decerkva.org.ua/kuty_mykhaila.html

Коцюба А.І. ОСОБЛИВОСТІ СПЕЛЕСТО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЛИСОГІРСЬКОГО ФОРТУ 109-118

Мета: визначити особливості розвитку спелестології на території Лисогірського форту.
Методика: аналізується ландшафтний і архітектурни потенціал території Лисої гори. Визначаються основні фактори спелестологічної системи міста Києва. Основний фактором є історичний, що є основою аналізу форту як спелестологічного об’єкту.
 Результати: Подано основні історичні факти з формування Лисогірського форту, як самостійного об'єкта. Наданий опис цінності міських природних зон та їх рекреаційне значення на кордонах міста. Визначені основні підземні рекреаційні об’єкти Лисої гори.
 Наукова новизна: Розвиток спелестологічного дослідження в межах міста Києва. Виявлення спелесторекреації в межах районів столиці.
 Практична значимість: проведено аналіз особливостей спелесто-рекреаційних ресурсів. Як їх можна використовувати в рекреації та туризмі, а також основи їх популяризації для місцевих жителів і гостей столиці.
 Ключові слова: спелестологія, рекреація, Лисогірський форт
 Список використаних джерел:
 1. Дмитрук О. Ю. Олишевська Ю. Ландшафтно-архітектурні комплекси міста Києва. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, випуск 58, 2011
 2. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика. Підручник. 2- вид. перероб. та доп.-К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.
 3. Толочко П.П. "Древний Киев", «Наукова думка», Киев - 1976 г.
 4. Київ як екологічна система: природа-людина-виробництво-екологія. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001 – 259 с.
 5. Лиса гора. Збірка краєзнавчих матеріалів. Автор-укладач В. Лисенко. Київ, 2008
 6. Екологія міста: Підручник. – К.: Лібра, 2000. – 464 с.
 7. електронний ресурс «В поисках приключений»// підземелля Лисої гори [2012] URL: http://www.explorer.kiev.ua/podzemelya-lysoj-gory/
 8. електронний ресурс «Мислене древо» // Статті. Парнікоза І.Ю. [2010] URL: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/LysaGora.html


 ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Масляк П.О., Ісько І.В., Остафійчук Т.О. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ 118-127

 Мета. Розглянути недостатньо вивчені проблеми соціальної географії, зокрема географічні прояви інстинкту території як в окремих людей, так і в їх спільнотах.
 Методика. В процесі написання статті використовувалися методи теоретичного, а також експериментально-емпіричного рівня. Застосований метод спостереження за просторовою поведінкою людей. Здійснювалося також анкетування учнів.
 Результати. Звернута увага географів на актуальність досліджень інстинкту території в соціумах. Проаналізовано стан вивчення соціальних просторів різних ієрархічних рівнів. Досліджені деякі аспекти просторової поведінки людей. Визначені межі особистого простору людини.
 Наукова новизна. Вперше досліджено деякі аспекти соціального прояву інстинкту території.
 Практична значимість. Запропоновані сфери практичного застосування понять «інстинкт території» і «життєвий простір».      
 Ключові слова: соціально-географічний простір, інстинкт території, життєвий простір.

 Бобровицький А.В. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В СВІТОВИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР 127-138

 Мета. У дослідженні розкривається еволюція інтеграційного процесу з давньо історичних часів до сучасності з врахуванням мотивації цього процесу за історичний час.
 Методика. Автором використовувались такі методи як історичний аналіз, порівняльний аналіз теорій економічної інтеграції та аналіз формування інтеграційних регіональних утворень, порівняльний аналіз різних шкіл вивчення інтеграційних процесів. Зокрема використано як приклад етапність розвитку та формування Європейського Союзу.
 Результати. Розглядались інтеграційній процеси з токи зору їх загальної ефективності. В процесі дослідження виявлено таке поняття як рівень ефективної інтеграції, що є вищою точкою в інтеграційному процесі і, після, якої починаються дезінтеграційній процеси.
 Наукова новизна. Використання наукових підходів в плануванні розвитку держав та територій за врахування фактора рівня ефективної інтеграції дозволить здійснювати вказані процеси ефективно, оптимально витратно та без наближення до зони ризиків дезінтеграції, а значить, сприятиме сталому розвитку територій.
 Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані при імплементації положень Угоди про асоціацію України є Європейським Союзом.
 Ключові слова: інтеграція, теорія економічної інтеграції, рівень ефективності інтеграції, сталий розвиток.
 Список використаних джерел:
 1.Костюнина Г.М. Интеграционные объединения мира / Г.М. Костюнина, Н.Н. Ливенцев // Мировая экономика и мировые экономические отношения // Под редакцией А.С.Булатова и Н.Н.Ливенцева, - Москва, Магистр, 2008
 2. Вельяминов А. Региональная интеграция в условиях глобализации // Обозреватель / 2/20/2013, Москва, с- 43 – 57
 3. Киреев А.П. Международная экономическая интеграция. Москва. Норма, 2008 с.18
 4. Синцеров Л.М. Глобальная интеграция за 150 лет. Пространственные структуры мирового хозяйства.//Под редакцией Н.С. Мироненко, Москва, Пресс-Соло, 2009
 5. Ballassa, Bela, The Theory of Economic Integration, Homewood, Illinois, Richard D. Irvin, 1961 ,
 6. Albertin, Giogia, Regionalism or Multilateralism. A Political Economy Choice. IMF Working Paper WP/08/65, Washington D.C., International Monetary Fund 1968.
 7. Lipsey, R. G., The Theory of Custom Unions: A General Survey: The Economic Journal, 1960 pp. 496 – 513
 8. Levy, Philip I,, A Political-economic analysis of free-trade agreements, The American Economic Review 87 (4) pp. 506 – 519
 9. Hosney Arm Sadek, Theories of Economic Integration: The Survey of Economic and Political Literature, // International Journal of Economy, Management and Social sciences, 2(5) May 2013, pp. 133 – 155
 10. Forsberg Tuomas, Integration Theories, Theory Development and European Security and Defense Policy// Paper presented at the Fifth Pan-European Conference on EU Politics, 23-26 June, 2010, Porto, Portugal

Малиновська О.Ю., Писаренко А.А. Дослідження міждержавних конфліктів у регіонах світу (за період 2001 – 2013 рр.) 138-148

 Мета. Метою даної статті виступає дослідження явища «міждержавного конфлікту» в контексті міжнародних відносин, кількісний аналіз та визначення темпів приросту міждержавних конфліктів у регіонах світу впродовж 2001 – 2013 рр.
 Методика. При проведенні дослідження було застосовано окремі емпірично-теоретичні методи – аналізу і синтезу, узагальнення та порівняння. Дані методи були використані на початковому і кінцевому етапах досліджень: аналіз і синтез – при збиранні і виокремленні необхідної інформації, узагальнення та порівняння – при проведенні попередніх та прикінцевих висновків. Завдяки методу історичних зрізів було визначено 5 часових проміжків тривалістю три роки кожний з 2001 по 2013 рр. За допомогою математично-статистичного було проведено групування інформації та необхідні розрахунки.
 Результати. В результаті дослідження наявні конфлікти станом на 2013 рік було класифіковано за причиною їх виникнення та розподілено за стадіями інтенсивності. Крім того, було встановлено темпи приросту кількості міждержавних конфліктів у регіонах світу. Побудовано графік кривих, що відображають зростання кількості конфліктів у 2001-2013рр. Підведені підсумки стосовно характеристики геополітичної ситуації у світі на основі врахування темпів приросту кількості міждержавних конфліктів у світі.
 Наукова новизна. Наукова новизна полягає, насамперед, у дослідженні темпів приросту міждержавних конфліктів у регіонах світу на 5 історичних зрізах періоду 2001 – 2013 рр.
 Практична значимість. Застосування результатів дослідження є можливим у наукових сферах політології, міжнародних відносин, міжнародної конфліктології, регіональної політики та безпосередньо географії. Проведення подальших систематичних досліджень даної тематики дозволить з більшою точністю визначати так звані «регіони напруженості» та «регіони відносної безпеки», завдяки врахуванню параметрів кількості, інтенсивності і тривалості міждержавних конфліктів в тій чи іншій частині світу.
 Ключові слова: міждержавні конфлікти, міжнародні відносини, темп приросту.
 Список використаних джерел
1.Авєр’янов Ю.І. Політологія: Енциклопедичний словник / Заг. ред. і склад. Ю.І. Авєр’янов. – М., 1993.
2.Ланцов С.А. Світова політика та міжнародні відносини: Навчальний посібник / Під ред. С.А. Ланцова, В.А. Ачкасова. – СПб.: Санкт-Петербург, 2007. – 448 с.
3.Торкунов А.В. Сучасні міжнародні відносини. Підручник / Під. ред. А.В.Торкунова. — М.: „Російська політична енциклопедія” (РОССПЕН), 1999. — 584с.
4.Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки) / П.П. Шляхтун – К.: Либідь, 2002. – 576 c.
5. Шляхтун П.П. Політологія: історія та теорія: Підручник / П. П. Шляхтун. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 472 с.
6. Яценко Б.П. Країнознавство: основи теорії: навч. посіб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. зал. / Б.П. Яценко, В.К. Бабарицька. – К.: Либідь, 2009. – 312 с.
7.Тім Главіон. Конфліктний барометр 2013 / Гейдельберзький Інститут для досліджень міжнародних конфліктів – 2014. – 130 с.

Білецький М.І. СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ СФЕРИ ПОСЛУГ РЕГІОНУ 148-160

 Мета: Обґрунтовано доцільність та актуальність дослідження сфери послуг регіонів України, загалом, та у системі підготовки фахівців економіко-географів, зокрема.
 Методика: На першому етапі, детально проаналізовано, систематизовано та узагальнено, з використанням нарративного методу, напрацювання з теорії сфери послуг в суспільній географії. На другому етапі виокремлено, з використанням методу аналізу й синтезу, а також враховуючи причинно-наслідковий зв’язок, компонентні й територіальні зрушення у розвитку сфери послуг Львівської області.
 Результати: Подано власне трактування понять «послуга» й «сфера послуг» та вказано місце сфери послуг у системі класифікації видів економічної діяльності (Україна). Виокремлено види послуг, що найдинамічніше розвиваються в останні роки (2000—2012) та мають найбільшу вагу в життєдіяльності населення Львівської області: соціально-побутові (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля, ресторанне й готельне господарство), соціально-духовні (освіта, наука, культура, медицина, рекреаційна діяльність, тощо). Зазначено, що послуги першої групи є ринковими, самоокупними, їхній розвиток суттєво залежить від платоспроможності населення, натомість другі — неринкові їхній розвиток фінансується з місцевого бюджету.
 Наукова новизна: Детально проаналізовано динамічні зміни, особливості компонентної й територіальної структур, специфіку функціонування упродовж 2000—2012 рр. окремих видів послуг (житлово-комунальне господарство, готельне господарство, туризм, побутове обслуговування, торгівля, ресторанне господарство, освіта, культура, охорона здоров’я, комунікаційні послуги) на території Львівської області.
 Практична значимість: Вказано на новітні соціально-економічні процеси, які зумовлюють трансформацію розвитку даних видів послуг: повторна приватизація, інновації, інвестиційна діяльність, формування осередків новітніх поєднань підприємств, децентралізація територіального розвитку тощо.
 Ключові слова: послуга, сфера послуг, житлово-комунальні, побутові, торговельні, ресторанні, освітні, культурні, оздоровчі, зв’язку, транспорту та ін. послуги.
 Список використаних джерел:
 1.Апопій В. В. Організація і технологія надання послуг : навч. посібник / [за ред. В. В. Апопія]. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 312 с.
 2.Білецький М. Навчальна програма, самостійна робота, індивідуальні завдання та тести з курсу «Географія сфери послуг» для студентів географічного факультету / М. Білецький. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 87 с.
 3.Готельне господарство та туризм у Львівській області : статистичний збірник. ― Львів : Головне управління статистик у Львівській області, 2011. – 111 с.
 4.Мальська М. П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика) : монографія / М. П. Мальська. — К. :Знання, 2009. — 363 с.
 5.Статистичний щорічник Львівської області за 2012 рік ― Львів : Головне управління статистики у Львівській області, 2013.
 6.Топчієв О. Г. Основи суспільної географії : навч. посібник / О. Г. Топчієв. — Одеса : Астропринт, 2009. — 544 с.
 7.Шевчук Л. Т. Соціальна географія : навч. посібник / Л. Т. Шевчук. — К. : Знання, 2007. — 349 с.

Бульба Ю.М. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РЕГІОНУ 160-170

 Мета: стаття присвячена дослідженню суспільно-географічних особливостей інвестиційної привабливості районів та міст Чернігівської області.
 Методика: для визначення рівнів інвестиційної привабливості адміністративних одиниць Чернігівщини було здійснено кілька кроків: збір статистичної інформації економічного, демографічного та соціального характеру; стандартизація відібраних показників; розрахунок інтегрального індексу інвестиційної привабливості окремих районів та міст; аналіз отриманих результатів.
 Результати: встановлено, що в Чернігівському регіоні спостерігаються значні територіальні відмінності за рівнем інвестиційної привабливості. Найбільш привабливим для інвесторів є м. Чернігів, Чернігівський та Корюківський райони. Найнижчі значення інтегрального індексу інвестиційної привабливості спостерігаються у Куликівському та Срібнянському районах.
 Наукова новизна: вперше було досліджено інвестиційну привабливість Чернігівського обласного регіону в розрізі міст обласного значення та адміністративних районів, виконано їх ранжування та проведено групування.
 Практична значимість: розкриття та дослідження відмінностей у рівні інвестиційної привабливості адміністративних районів та міст Чернігівщини дозволить показати причини низької інвестиційної активності та надати конструктивні рекомендації органам державного управління щодо підвищення привабливості території області для потенційного інвестора.
 Ключові слова: інвестиційна привабливість, інтегральний індекс, Чернігівський регіон.
 Список використаних джерел:
 1.Запотоцький С. П. Інвестиційна привабливість агропромислового виробництва Черкащини / С. П. Запотоцький // Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення. К., 2000. – с.193-195.
2.Качаєв Ю.Інвестиційнапривабливістьміст як фактор інвестиційної діяльності банків України / Ю. Качаєв // Вісник НБУ. – 2002. – №5. – с. 22-26.
3.Нємець К. А. Просторовий аналіз у суспільній географії: нові підходи, методи, моделі. Монографія. / К. А. Нємець, Л. М. Нємець. – Харків: ХНУ, 2013. – 225 с.
4.Пересада А. А. Інвестування: навч. посібник / А. А. Пересада. – К.: КНЕУ, 2004 –с.
5.Головне управління статистики у Чернігівській області [електроннийресурс].Режимдоступу: http://www.chernigivstat.gov.ua
6.Корюківка. Знайомство з районом [електроннийресурс].Режимдоступу: http://www.cult.gov.ua/blog/2008-12-02-216
7.Північ Чернігівщини буде «піднімати» китайський інвестор [електроннийресурс].Режим досупу: http://golosukraine.com/publication/ekonomika/parent/31566-pivnich-chernigivshini-bude-pidnimati-kitajskij-in/#.VHrbEdKsW39
8.Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів [електроннийресурс].Режимдоступу: http://www.ukrproject.gov.ua/sites/default/files/upload/reyting_investiciynoyi_privablivosti_regioniv_2014_1.pdf

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Шакірзанова Ж.Р. ПРОСТОРОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ У РОЗПОДІЛІ ШАРІВ СТОКУ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ РІВНИННИХ РІЧОК УКРАЇНИ 170-178

 Мета. Обґрунтування методу просторового узагальнення шарів стоку весняного водопілля рівнинних річок України з метою встановлення фізико-географічної зональної обумовленості їх змінювання по території.
 Методика. Запропоновано методику географічного узагальнення у вигляді регіональних рівнянь чи побудови ізоліній шарів стоку весняного водопілля рівнинних річок України, що необхідне при обґрунтуванні регіональних методів розрахунків і прогнозів характеристик максимального стоку весняного водопілля річок.
 Результати. На основі принципу географічної зональності на басейнах рівнинних річок України обгрунтовується метод розрахунку та просторового узагальнення шарів стоку весняного водопілля у вигляді їх середніх величин за багаторічний період.
 Наукова новизна. Просторове узагальнення розрахункових величин шарів стоку весняного водопілля здійснюється у вигляді карто-схеми ізоліній (при врахуванні впливу місцевих факторів – залісеності і заболоченості річкових басейнів).
 Практична значимість. Одержані величин шарів стоку у вигляді карто-схем розподілу по території або регіональних рівнянь дають можливість їх визначення для будь-яких водозборів річок рівнинної території України, навіть й невивчених у гідрологічному відношенні.
 Ключові слова: географічне узагальнення, розрахункові шари стоку
 Список використаних джерел:
 1. Соколовський Д.Л. Річковий стік / Д.Л. Соколовський. - Л .: Гідрометеоіздат, 1968. - 540 с.
 2. Кузин П.С. Географічні закономірності гідрологічного режиму річок / П.С. Кузін, В.І. Бабкін. - Л .: Гідрометеоіздат, 1979. - 200 с.
 3. Гопченко Є.Д. Територіальне довгострокове прогнозування максимальних витрат води весняного водопілля: навч. посіб. / Є.Д. Гопченко, Ж.Р. Шакірзанова. - К .: КНТ, 2005. - 240 с.
 4. Лобода Н.С. Розрахунки та узагальнення характеристик річного стоку річок України в умовах антропогенного впливу / Н.С. Лобода: Монографія. - Одеса: Екологія, 2005. - 208 с.
 5. Гребінь В.В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз) / В.В.Гребінь. – К. : Ніка-Центр, 2010. – 316.
 6. Шакірзанова Ж.Р.  Довгострокове прогнозування характеристик максимального стоку весняного водопілля рівнинних річок та естуаріїв території України / Ж.Р.  ШакірзановаМонографія.- Одеса:  ООО «Плутон»,  2015. – 252 с.
 7. Іванов К.Є. Гідрологія боліт / К.Є. Іванов. - Л .: Гідрометеоіздат, 1953. - 298 с.

Овчарук В.А., Боровська Г.О., Траскова А.В., Семенова І.Г. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ГРАНИЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ НА МАКСИМАЛЬНИЙ СТІК ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ В БАСЕЙНІ ДНІСТРА 178-189

 Метою роботи є оцінка можливого впливу глобальних змін клімату на розрахункові характеристики максимального стоку весняного водопілля річок басейну Дністра.
 Методика дослідження базується на використанні моделі граничної інтенсивності в редакції проф. Гопченка Є.Д.(2005). Ця модель дозволяє врахувати можливі зміни кліматичних факторів, таких як максимальні снігозапаси та опади підчас водопілля, безпосередньо, використовуючи їх зв’язок з температурою повітря та опадами.
 Результати: з використанням двох прогностичних моделей CCSM3 та HADCM3 наведені приклади розрахунку коефіцієнтів змін клімату. Для їх визначення використані прогнозовані середні зміни річних опадів і температур повітря для сценаріїв А1В, А2, В1 та COMMIT для території України на періоди 2010-2039 рр., 2040-2069 рр. та 2070-2099 рр. по відношенню до 1980-1999 рр., які представлені залежностями цих величин від географічних координат місцевості. Моделювання дає досить різні результати й може бути використане лише за умов верифікації моделей для досліджуваного регіону.
 Науковою новизною є можливість моделювання стоку при змінах клімату, якщо замість шарів стоку, які зазвичай використовуються у більшості відомих формул, застосовуються максимальні снігозапаси та опади під час водопілля. Вперше, на прикладі піднесено-рівнинної частини басейну Дністра, визначені коефіцієнти змін клімату з використанням даних моделей CCSM3 та HADCM3 для різних сценаріїв та періодів часу для їх врахування при визначенні максимального стоку весняного водопілля.
 Практична значимість: такий підхід дає можливість застосування отриманих даних моделювання змін клімату відомих прогностичних центрів для території України, зокрема, в межах басейну р. Дністер.
 Ключові слова: максимальний стік, водопілля, зміни клімату, модель.
 Список використаних джерел:
 1. Шершевский А.И. Оценка влияния возможных изменений климата на водность р. Днепр /   А.И. Шершевский, Л.К. Синицкая // Тр. УкрНИГМИ. – 1998. – Вып.246. – С.86-94.
 2. Лобода Н.С. Водні ресурси України у зв’язку із кліматичними умовами / Н.С. Лобода,       Є.Д. Гопченко // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. – К.: ВГЛ «Обрії», 2004. – т.3. – С.144-146.
 3. Вишневський В.І. Зміни клімату і річкового стоку на території України і Білорусі /             В.І. Вишневський // Наук.праці УкрНДГМІ. – 2001. – Вип.249. – с.89-105.
 4. Гребінь В.В. Сучасні зміни умов формування та окремих характеристик весняного водопілля річок України / В.В Гребінь // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2013. - Вип.483. Географія. – С.11-16.
 5. Лобода Н.С. Стан водних ресурсів р.Дністер за сценаріями глобального потепління/ Н.С.Лобода, В.П. Дорофєєва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2011. – Т.3(24). – С.36-44.
 6. Лобода Н.С. Нормування характеристик природного річного стоку України / Н.С. Лобода, Є.Д.Гопченко // Наук.праці УкрНДГМІ. – 2003. – Вип.252. – С.5-10.
 7. Лобода Н.С. Расчеты и обобщения характеристик годового стока рек Украины в условиях антропогенного влияния / Н.С. Лобода. – Одесса: Экология, 2005.- 208 с.
 8. Гопченко Е.Д. Оценка возможных изменений водних ресурсов Украины в условиях глобального потепления/ Е.Д.Гопченко, Н.С, Лобода // Гидробиологический журнал. – 2000. – Т.36, №3. – С.67-68.
 9. Пачаури Р.К. Изменение климата, 2007: Обобщающий доклад. Вклад рабочих групп І, ІІ и ІІІ в Четвертый доклад об оценке Межправительственной группы экспертов по изменению климата / Р.К.Пачаури, А.Райзингер и др. – МГЭИК: Женева, Швейцария, 2007. – 104 с.
 10. Robock A. Forty five years of observed soil moisture in Ukraine: no summer desiccation (yet)/ A.Robock and Co-authors // Geophys. Res. Lett. – 2005.– V.32, L03401.
 11. Dunne K.A. Global pattern of trends in streamflow and water availability in a changing climate/ Dunne K.A., P.C.D.Milly, A.V.Vecchia // Nature. – 2005. – V. 438(7066). – P. 347-350.
 12. Бэйтс Б.К. Изменение климата и водные ресурсы. Технический документ Межправительственной группы экспертов по изменению климата / Б.К.Бэйтс, З.В.Кундцевич, С.У.Палютикоф. – Секретариат МГЭИК, Женева, 2008. – 228 с.
 13. Nakicenovic N. Special Report on Emissions Scenarios / N.Nakicenovic, R.Swart. – Cambridge University Press: Cambridge, 2000. – 599 p.
 14. Резюме для лиц, определяющих политику. Сценарии выбросов: Специальный доклад рабочей группы III МГЭИК. – МГЭИК: ВМО, 2000. – 20 с.
 15. Goodess C. Climate Change Scenarios [Електронний ресурс] / Information Sheets // Climatic Research Unit, University of East Anglia. – Режим доступу http://www.cru.uea.ac.uk/cru/info/scen/.
 16. Гопченко Є.Д. Науково-методичні підходи до врахування глобальних змін клімату при розрахунках максимального стоку річок / Є.Д.Гопченко, В.А.Овчарук, І.Г.Семенова // Вісник державного екологічного університету. – Одеса: Екологія, 2012. – Вип.14. – С. 141-150.
 17.Semenova I. On use of drought indices in modeling hydrological processes / I. Semenova, V. Ovcharuk, J. Shakhirzanova // SGEM 2014. Geoconference on Water Resources: Hydrology and Water Resources, 17-26 June 2014. Conference Proceedings. - Albena, 2014. - Vol. 1. - P. 503-510. DOI: 10.5593/SGEM2014/B31/S12.065.
 18. Траскова А.В. Розрахункові характеристики максимального стоку весняного водопілля річок лівобережжя Дністра / А.В.Траскова // Географические и геоэкологические исследования в Украине и сопредельных территориях: Материалы Всеукраинской научной конференции с международным участием студентов, аспирантов и молодых учених. – Симферополь: ДИАЙПИ, 2012. – С. 41-42.
 19. Траскова А.В. Реализация модели предельной интенсивности для рек левобережья Днестра / А.В.Траскова // Водные ресурсы, екология и гидрологическая безопасность: сборник трудов VI международной научной конференции молодых ученых и талантливых студентов Федерального государственного бюджетного учреждения науки Института водных проблем РАН; 28-30 ноября 2012 г./ Отв. Ред. Н.Н. Митина. М: ИВП РАН, 2012. – С. 111-113.
 20. Гопцій М.В. Про можливі зміни розрахункових характеристик максимального стоку весняного водопілля на території України під впливом глобальних коливань клімату/ М.В.Гопцій, Є.Д.Гопченко, В.А.Овчарук, Н.М.Швець //Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології: Мат. 6-ої Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю. – Дніпропетровськ: ТОВ «Акцент ПП», 2014.– С.53-56.
 21. Gopchenko E. Scientifically methodical approaches for taking into account of global changes of climate at the calculations of maximal runoff of the rivers / E. Gopchenko, V. Ovcharuk, I. Semenova, J. Shakirzanova // 7th International Scientific Conference on the Global Water and Energy Cycle. The Hague, The Netherlands, 14-17 July 2014. – Режим доступу: http://gewex.org/2014conf/pdfs/Ovcharuk_9_20.pdf.

Щербань І.М., Хала О.В. ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 189-201

 Проаналізовані багаторічні зміни температури повітря у Львівській області. Температура повітря – важливий чинник сприятливих та комфортних умов відпочинку та туризму. Оцінюються також тенденції майбутніх змін температури повітря.
 Мета – це аналіз термічного режиму Львівської області за даними чотирьох метеостанцій та оцінка тенденцій майбутніх змін температури повітря.
 Методика: В основу статті покладено інформацію опубліковану Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО). В ході дослідження виконано аналіз кліматологічної інформації. Застосовано розрахунки математичної статистики, використані методики побудови (програмний продукт Excel) графічних моделей, зокрема низки кривих середніх значень температури в тому числі ковзних. Узагальнено літературні дані.
 Результати досліджень: за останні 20 років та за півстоліття на Львівщині спостерігається поступове підвищення температури повітря. Це найбільш відчутно взимку та влітку. Температурні умови Львівщини наприкінці ХІХ та на початку ХХ ст.. є сприятливими для розвитку туризму та різних видів відпочинку протягом року, особливо взимку та влітку.
 Наукова новизна полягає у дослідженні температури повітря на Львівщині в сучасних умовах клімату.
 Практична значимість: так як Львівська область є розвиненою в економічному, туристичному та культурному напрямках, то дані про термічний режим її території представлять великий інтерес для різних галузей економіки.
 Ключові слова: температура повітря, багаторічні зміни, майбутні тенденції змін.
 Використані джерела інформації:
 1.Антонов В.С. Короткий курс загальної метеорології. – Чернівці: Рута, 2004.
2.Бабиченко В.Н. и др. Температура воздуха на Украине / В.Н. Бабиченко, С.Ф. Рудышина, З.С. Бондаренко, Л.М. Гущина. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 399 с.
3.Бабіченко В.М., Ніколаєва Н.В., Гущина Л.М. Зміни температури повітря на території України наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття //Укр. Географ. Журнал. – 2007. - № 4.
4.Бабиченко В.М., Адаменко Т.И., Бондаренко З.С., Николаева Н.В., Рудишина С.Ф., Гущина Л.М. Экстремальная температура воздуха на территории Украины в условиях современного климата. - В кн.: Глобальные и региональные изменения климата. – К. : Ника-Центр, 2011. – С. 207-222.
 5.Геренчук К.І. Природа Львівської області. – Львів: Вища школа, 1971.
 6.Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, В.А.Дячука, В.М. Бабіченко. – Київ : Вид-во Раєвського, 2003.
 7.Клімат Львова / За ред. В.М. Бабіченко, Ф.В. Зузука. – Луцьк: Волинський державний університет. – 1998. – 188 с.
8.Кобзистий П.І., Щербань І.М. Основи синоптичної метеорології: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006.
9.Николаева Н.В. Аномально теплые и аномально холодные месяцы на Украине // Тр. УкрНИИ Госкомгидромета. – 1984. – Вып.202. – С.35-41.
 10.Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В. Географія: Львівська область.
11. uk.wikipedia.org/wiki/Львівська область

Гринасюк А.Р. ЛАНДШАФТИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: АНАЛІЗ ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ 201-211

 Мета. Головним об’єктом рекреаційного природокористування є географічний ландшафт, оцінка якого є складовою частиною комплексного дослідження туристсько-рекреаційного потенціалу території. Метою таких досліджень є виявлення найбільш цінних в естетичному плані територій.
 Методика. Щоб оцінити атрактивність ландшафтів Волинської області використано об’єктивний та суб’єктивний підходи. Об’єктивний підхід полягає у врахуванні основних компонентів природних комплексів. Суб’єктивний підхід полягає в оцінюванні емоційного впливу властивостей ландшафтів на людину.
 Результати. В статті представлені ландшафтно-пейзажні комплекси Волинської області як таксономічні одиниці для проведення комплексної оцінки їх естетичної привабливості. В результаті оцінювання виділено чотири ступені привабливості ландшафтів. Найбільш цінними в естетичному відношенні є ландшафти Верхньоприп’ятського ландшафтно-пейзажного комплексу. До ландшафтів високої естетичної цінності належать пейзажні комплекси долин річок Прип'ять, Стохід, Стир та лісові масиви Маневиччини. До складу ландшафтів середньої цінності увійшли пейзажні комплекси долин річок Західний Буг, Турії та малих річок Волинської височини, аграрні пейзажі Бузько-Турійського межиріччя та Ківерцівські лісові пейзажі. Найменш привабливими ландшафтно-пейзажними комплексами стали аграрні пейзажі слабогорбистих вододільних просторів Волинської височини та денудаційних хвилястих рівнин.
 Наукова новизна. У статті виявлено закономірності ландшафтно-пейзажної диференціації пейзажів Волинської області; вперше отримано результати комплексної оцінки естетичної привабливості ландшафтів регіону; створено картографічні матеріали на основі проведених досліджень.
 Практична значимість. Оцінка естетичної привабливості ландшафтів актуальна для раціонального планування територіальної організації господарства, особливо для розвитку рекреаційної та природоохоронної діяльностей.
 Ключові слова: рекреаційний потенціал, ландшафтно-пейзажні комплекси, атрактивність ландшафтів, Волинська область.
 Список використаних джерел:
 1.Гринасюк А. Р. Методичні основи оцінки атрактивності ландшафтів / А. Р. Гринасюк // Природа Західного Полісся та прилеглих територій : зб. наук. пр. – Луцьк, 2014. – № 11. – С. 132–135.
2.Гринасюк А. Р. Оценка аттрактивности ландшафтов Волыни в целях рекреационно-туристической деятельности / А. Р. Гринасюк // Сборник научных трудов SWorld. – Выпуск 3. Том 52. – Иваново: МАРКОВА АД, 2013. – ЦИТ: 313-0667. – С. 3–8.
3.Дирин Д. А. Оценка пейзажно-эстетических ресурсов горных ландшафтов в целях оптимизации рекреационного природопользования (на примере Усть-Коксинского района Республики Алтай)» : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. геогр. наук : спец. 25.00.36 «Геоэкология» / Д. А. Дирин. – Барнаул, 2006. – 19 с.
4.Кочуров Б. И. Оценка эстетического потенциала ландшафтов / Б. И. Кочуров, Н. В. Бучацкая // Юг России: экология, развитие. – 2007. – № 4. – С. 25–34.
5.Мухина Л. И. Оценка природных условий / Л. И. Мухина, Ю. А. Веденин, Н. А. Данилова // Теоретические основы рекреационной географии. – М.: Наука, 1975. – С. 131–158.
6.Назаров Н. Н. Оценка пейзажно-эстетической привлекательности ландшафтов Пермской области для целей туризма и рекреации / Н. Н. Назаров, Д. А. Постников // Известия РГО. – 2002. – Т. 134. – Вып. 4. – С. 61–67.
7.Фролова М. Ю. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов / М. Ю. Фролова // Вестник Моск. ун-та. Сер. 5.: Геогр. – 1994. – №2 – С. 27–33.
8.Эрингис К. И. Экология и эстетика ландшафта / К. И. Эрингис, А. Р. Будрюнас. – Вильнюс, 1975. – 131 с.
9.Fines K. D. Landscape evaluation: a research project in East-Sassux / K.D. Fines // Regional studies. – 1968. – V. 12, № 1. – P. 41–55.
10.Kane P. S. Assessing Landscape Attractiveness: a comparative test of two new method / Phillip S. Kane // Applied geography. – USA, 1981. – Chapter 1. – С. 77–96.
11.Linton D. L. The Assessent of Scenery as a Natural Resource / D. L. Linton // Scotish Geographical Magazine. – 1968. – № 84. P. 219238.
12.Penning-Rowsell E. C. Landscape Evolution for Development Plans / E. C. Penning-Rowsell // Journal of the Royal Town Planing Institute. – 1974. – № 60. – P. 930–934.

 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ 211-218

 ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ

1.Білецький Мирослав Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна.
2.Бобровицький Анатолій Всеволодович – докторант кафедри економічної та соціальної географії, кандидат географічних наук, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
3.Боровська Галина Олександрівна – кандидат географічних наук, доцент, декан факультету магістерської та аспірантської підготовки, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.
4.      Бульба Юлія Михайлівна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна.
5.Винниченко Ігор Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
6.Гринасюк Анастасія Русланівна – аспірантка кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна.
7.Дзюба Тетяна Анатоліївна – асистент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Вінниця, Україна.
8.Доан Павло Ванович – аспірант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
9.Ісько Ірина Володимирівна – директор Європейського колегіуму, м. Київ, Україна.
10. Каднічанська Мирослава Ярославівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна.
 11. Коцюба Анна Ігорівна – аспірантка кафедра географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 12. Ляшук Микола Миколайович – старший викладач кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна.
 13. Максимова Нина Борисовна – кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры природопользования и геоэкологии, Алтайский государственный университет, г. Барнаул, Россия.
 14. Масляк Петро Олексійович – доктор географічних наук професор, професор кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 15. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
 16. Морковкина Анастасия Геннадьевна – аспирант кафедры социологии коммуникативных систем, социологический факультет, Московского государственного университета имени М.В. Ломоносова, г. Москва, Россия.
 17. Овчарук Валерія Анатоліївна – кандидат географічних наук, доцент, директор гідрометеорологічного інституту, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.
 18. Орлова Марія Леонідівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри ресторанно-готельної справи і туризму, факультет інноваційних технологій харчування, ресторанно-готельного і туристичного бізнесу, Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна.
 19. Остафійчук Тетяна Олексіїївна – директор спеціалізованої школи №9, м. Київ, Україна.
 20. Пінтескул Олег Володимирович – студент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 21. Писаренко Анастасія Анатоліївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 22. Рассыпнов Виталий Александрович – доктор биологических наук, профессор, профессор кафедры землеустройства, факультет природообустройства, Алтайский государственный аграрный университет, г. Барнаул, Россия.
 23. Соврикова Екатерина Михайловна – кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры землеустройства, факультет природообустройства, Алтайского государственного аграрного университета, г. Барнаул, Россия.
 24. Семенова Інна Георгіївна – кандидат географічних наук, доцент, докторант, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.
 25. Тертична Юлія Василівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 26. Траскова Аліна Василівна – молодший науковий співробітник науково-дослідної частини, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.
 27. Хала Олександра Василівна – студентка кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 28. Холодова Ольга Олексіївна – кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Вінницький торговельно-економічний інститут, Київський національний торговельно-економічного університет, м. Вінниця, Україна.
 29. Четирбук Ольга Романівна – аспірантка кафедри теорії та методики фізичного виховання, Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, Україна.
 30. Шакірзанова Жаннетта Рашидівна – доктор географічних наук, доцент, професор кафедри гідрології суші, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.
 31. Штогрин Неля Богданівна – аспірантка кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна.
 32. Щербань Ірина Михайлівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
 33. Ярьоменко Сергій Григорович – кандидат географічних наук, викладач кафедри економіки і управління туризмом, факультет міжнародної економіки, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА 218

 Науковий збірник «Географія та туризм», № 31 містить 21 статтю 33 авторів, які представляють провідні вищі навчальні заклади (університети та інститути) України та Росії.
 В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 12 статей 17 авторів з України (університети Києва, Львова, Одеси, Луцька, Вінниці) та Росії (університети Москви та Барнаула). Серед матеріалів, представлених у рубриці, варто виділити дослідження, присвячені сталому розвитку локальних туристичних систем і регіонів Італії та територіальній організації і основним тенденціям розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Румунії.
 В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 5 статей 8 авторів провідних наукових центрів України (Київ, Львів та Ніжин). Цікаві матеріали представлені проф. П.О. Масляком та колегами (Масляк П.О., Ісько І.В., Остафійчук Т.О. (Теоретичні аспекти територіальної організації соціального простору), доц. Малиновською О.Ю. та Писаренко А.А. (Дослідження міждержавних конфліктів у регіонах світу (за період 2001 – 2013 рр.)).
 В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 4 статті 8 авторів з провідних наукових закладів Києва, Одеси, Луцька, серед яких увагу привертають колективна публікація Овчарук В.А. та ін. на тему використання моделі граничної інтенсивності для оцінки впливу глобальних змін клімату на максимальний стік весняного водопілля в басейні Дністра та матеріали Шакірзанової Ж.Р., присвячені аналізу просторових закономірностей у розподілі шарів стоку весняного водопілля рівнинних річок України.
 Ознайомлення з матеріалами збірника дає підстави зробити наступні зауваження його авторам: вкрай слабке картографічне та графічне забезпечення статей, що надійшли до збірника (так, з 21 статті, вміщеної у збірник всього 4, тобто 20 % мають картографічні моделі); в ряді випадків автори достатньо поверхнево розуміють такі складові текстової частини статті як «методика», «предмет-об҆єктна сутність дослідження» та ін.; недостатньо ретельна вичитка та редагування наданих матеріалів (статті Орлової М.Л., Тертичної Ю.В., Щербань І.М., Хала О.В. та ін.); ряд статей мають не науковий, а описовий характер; в ряді випадків УДК не відповідає змісту направлених матеріалів. Палітра теоретико-практичних розробок, які надійшли до збірника, віддзеркалює проблематику та предмет-об'єктну сутність наукових інтересів як провідних вчених України, так і аспірантської та студентської молоді. Ряду публікацій бракує ілюстративно-картографічного матеріалу, лаконічності, науковості та відповідного редагування.
 
Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор,
 професор кафедри країнознавства та туризму
 Київського національного університету

імені Тараса Шевченка




Обновлено 18.10.2017 16:03