English Ukrainian
Випуск 23 PDF Друк E-mail

I. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Любіцева О.О., Кіптенко В.К.,Федчук А.П. 32-й Міжнародний  географічний  конгрес – виклики і можливості  світової  географії

Висвітлюються ключові напрями досліджень 32-го Міжнародного географічного конгресу у контексті проблематики кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ключові слова: Міжнародний географічний конгрес, кафедра  країнознавства та туризму, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Балабанов Г.В. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері підготовки кадрів для туризму в національному авіаційному університеті

Розкрито напрями міжнародної діяльності кафедри країнознавства і туризму Національного авіаційного університету.

Ключові слова: міжнародна діяльність, кафедра країнознавства і туризму Національний  авіаційний університет,

Колотуха О.В. Понятійний аппарат суспільно-географічного дослідження спортивного туризму

Статтю присвячено сучасним проблемам понятійного апарату суспільно-географічного дослідження спортивного туризму.

Ключові слова: суспільно-географічного дослідження, спортивний туризм.

Шевченко О.Г. Вплив погодно-кліматичних чинників на туристичну галузь

Розглянуто вплив погодно-кліматичних чинників на розвиток різних видів туризму. Наведено метеорологічні параметри, що відіграють найважливішу роль для розвитку туристичної галузі та біокліматичні індекси, що відображають тепловідчуття людського організму та стан комфортності оточуючого середовища  для людини. Окреслено можливі наслідки змін клімату для туристичної сфери.

Ключові слова: погодно-кліматичні чинники, що впливають на розвиток туризму, біокліматичні індекси, вплив змін клімату, кліматично-туристичний індекс.

Шульга В.П. Сучасні підходи до стратегічного планування розвитку екологічного туризму

Розглядаються сучасні підходи до стратегічного планування розвитку екотуризму на регіональному та локальному рівнях. Пропонується концепція стратегічного планування екотуризму на території Сумської області.

Ключові слова: стратегічне планування, екотуризм, Сумська область.

Кравчук М.С. Інформаційні технології в туристичному бізнесі: роль та призначення

Стаття присвячена актуальним питанням використання сучасних інформаційних технологій (ІТ) в туристичному бізнесі. Розглянуто та проаналізовано вплив інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток туристичної індустрії. Здійснено огляд IT-рішень та програмного забезпечення туристичних фірм для автоматизації процесів в електронному туризмі.

Ключові слова: інформаційні технології в туризмі, електронний туризм, Інтернет-програмне забезпечення в туризмі.

Удовиченко В.В., Погоріла Ю.Ю. Правове регулювання туристичних формальностей: питання міжнародного співробітництва

Стаття присвячена питанням туристичних формальностей у контексті їх використання як загальноприйнятих норм в’їзного туризму країн світу, зокрема проблеми їх правового регулювання та впровадження урядами держав світу. Подано результати аналізу системи основних міжнародних документів та угод, що регулюють туристичний процес як в цілому, так і за його окремими складовими, регулюючи, таким чином, застосування туристичних формальностей.

Ключові слова: туристичні формальності, в’їзний туризм, туристичний процес.

Стрельникова М.А. Гастрономический туризм: основные тенденции и перспективы

В данной статье рассматривается гастрономический туризм – развивающийся и быстрорастущий вид туризма, популярность которого растет во многих странах. Автор выделяет основные тенденции гастрономического туризма и характеризует его потенциал, возможности и дальнейшие перспективы. Особое внимание уделяется анализу состояния гастрономическому туризма России. в

Смирнов І.Г., Карягін Ю.О. Готельно-ресторанна справа в античному світі: транспортно-логістичний аспект

Розкрито історичні взаємозв’язки в розвитку готельно-ресторанної справи та транспортно-логістичної діяльності (сучасною термінологією). Показано істотну роль геологістичного чинника в формуванні та функціонуванні стародавніх готельно-ресторанних закладів у Європі (за часів Давньоримської імперії) та в державах Азії, в т.ч. на території сучасної України.

Ключові слова: готельно-ресторанна справа, Давньоримська імперія.

Малиновська О.Ю. Міні-готелі в Україні

Розглянуто особливості розвитку сектору міні-готелів в Україні. Висвітлено види та особливості діяльності таких закладів розміщення, їхні переваги для туристів та інвесторів.

Ключові слова: міні-готель, закладів розміщення, турист, інвестор.

Доценко В.Ф., Арпуль О.В., Бондар Н.П., Дудкіна  О.О. Розвиток готельного господарства Столичного регіону України

У статті розглянуто питання сучасного стану та перспектив розвитку готельного господарства м. Києва.

Кучеренко В.С. Сучасний стан та перспективи розвитку річкового транспорту на Дніпрі для потреб рекреації і туризму

Розглянуто різні види водного транспорту на Дніпрі, сучасний стан та перспективи розвитку. Визначено напрямки удосконалення водного транспорту, що сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України.

Ключові слова: водний транспорт, Дніпро, туристичний потенціал.

Бордун О.Ю. Теоретичні та прикладні засади дослідження релігійних та паломницьких потоків України

В статті аналізуються поняттєво-термінологічні та методичні засади паломницького туризму. Автором розглядаються внутрішні паломницькі та релігійні потоки України та міжнародні, в яких виділяються в’їзні та виїзні потоки з релігійною та паломницькою метою. Аналізується внутрішній ринок релігійного туризму України, особливо областей, які володіють релігійними святинями православної та греко-католицької церкви всеукраїнського значення: Львівської, Тернопільської та міста Києва.

Ключові слова: паломницький туризм, релігійний туризм, паломницькі потоки, туристичні потоки з релігійною метою.

Гайдай С.В., Гавриленко К.О. Історичні фестивалі та військово-історичні реконструкції на основі історико-культурних заповідників України

Розглянуто місце історико-культурних заповідників у проведенні історичних фестивалів. Проаналізовано значення та суть феномену історичної реконструкції, як виду діяльності, що має на меті збереження та популяризацію історії, культури та давніх традиції.

Ключові слова: історико-культурний заповідник, історична реконструкція, військово-історична реконструкція, історичний фестиваль.

Чертовська Д.В. Проблеми розвитку дитячого туризму в  Україні

В рамках статті  були обґрунтовані сутність дитячого туризму в  Україні та  сучасний стан. Розвиток молодіжного та дитячого туризму в Україні сьогодні особливо актуальний, оскільки саме цей вид туризму має патріотично - виховне значення, дає змогу в юному віці не тільки пізнати свою країну і весь світ, але й реалізувати конституційне право кожної дитини на відпочинок.

Ключові слова: дитячий туризм, історія, проблеми, відпочинок , перешкоди, діти, молодіжний туризм,, переміщення, виховання,  розвиток, дитячі табори.

Бережна Ю.М. Нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО: поняття, тенденції, український вимір

Розкрито значення поняття «нематеріальна культурна спадщина». Здійснено опис проектів із реалізації охорони нематеріальної культурної спадщини. Визначено тенденції входження до Списку нематеріальної культурної спадщини в регіональному та покраїнному розрізі. Проаналізовано можливість включення українських об’єктів до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ключові слова: нематеріальна культурна спадщина, ЮНЕСКО, культурна самобутність.

Пацюк В.С. Потенціал індустріальних регіонів в контексті формування їх туристичного іміджу

На основі методологічних принципів формування туристичного іміджу регіону розкрито специфіку туристичного іміджу промислових територій. Виявлено основні туристичні напрями, спроможні активізувати розвиток туризму в індустріальних регіонах та посприяти формуванню їх туристичного іміджу.

Ключові слова: туристичний імідж, індустріальний регіон, індустріальний, екстремальний, діловий, екологічний вид туризму.

Данилюк В.О.Характеристика туристично-рекреаційних ресурсів Карпатського регіону

Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризується наявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ці ресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні, мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ в конкретному регіоні.

Габчак Н.Ф. Функціонування санаторно-курортної та оздоровчої сфери в межах Закарпатської області: головні аспекти дослідження

Проведено аналіз санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області. Охарактеризовано особливості їх територіального розміщення. Проаналізовано динаміку кількості оздоровлених осіб в межах адміністративно-територіальних одиниць досліджуваної території.

Ключові слова: санаторно-курортні та оздоровчі заклади, рекреанти, рекреаційні послуги.

Козловський О.Ю., Дунаєвська О.Ф. Огляд основних  рекреаційних ресурсів Житомирщини   для розвитку    перспективних видів туризму

Розглянуто культурно-історичні та природно-туристичні  ресурси Житомирської області, які мають значний рекреаційний потенціал. Перспективними видами рекреаційної діяльності слід вважати напрями культурно-пізнавального туризму (геологічний, орнітологічний, історичний, флористичний тощо), активного (пішохідного  і водного), екологічного та  агротуризму.

Ключові слова: рекреаційні ресурси, туризм, Житомирська область, потенціал.

Логвин М.М., Гусаковскька Т.О. Культурно-духовна спадщина Полтавскої області як туристичний ресурс

У статті розглядається історична та культурно-духовна спадщина як важлива складова туристичного бізнесу окремого регіону. Підкреслюється роль паломницького туризму. Аналізується відмінність паломника від туриста в сучасному глобалізованому суспільстві. Як підсумок, мовиться про співпрацю туристичного бізнесу і науковців.

Залещик В.В. Туристична політика  і управління регіональним розвитком туризму в Луганській області

Проаналізована політика управління туризмом в Луганській області.

Ключові слова: управління, туризм, Луганська область.

Молочко М.А. Картографічне моделювання підготовки у ВНЗ України фахівців сфери туризму

Розглянуто застосування геоінформаційного картографування при дослідженні окремої складової системи освіти, яка серед інших показників рівня життя населення є однією з найбільш важливих компонентів якості життя і при інтегральній оцінці узагальнює значення багатьох нематеріальних факторів: наявності вільного часу, доступності освіти та культурних цінностей, соціальної значимості кожної людини , захищеність її прав, політичних, релігійних та ін свобод. Слід брати до уваги надзвичайно широкі перспективи і можливості для економіки України пов'язані з підготовкою у вищих навчальних закладах країни кадрів для сфери туризму, а так само одні з найбільш високих темпів розвитку в галузі освіти. На передкартографічному етапі обгрунтовано використання «концепції поля» в картографії стосовно до просторового аналізу підготовки у ВНЗ України фахівців сфери туризму різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Висвітлено особливості використання цього способу картографічного моделювання, проектування елементів змісту та формування тематичної складової геопросторової бази даних, на підставі чого використані сучасні можливості ГІС-картографування. Дослідження дозволило зробити власне картографічний аналіз евристичних можливостей методики, оцінку територіальних особливостей надання ВУЗами України освітніх послуг для сфери туризму, виділити деякі проблеми.

Ключові слова: Україна, вища освіта, картографічне моделювання, підготовка фахівців сфери туризму.

Дутчак С.В., Піньонжик Г.М. Прикладні аспекти створення та використання kml-файлів засобами гіс-технологій для потреб туризму (на прикладі об’єктів готельного господарства Тернопільської області)

Викладено технологічні особливості створення та редагування файлів-міток *.kml для відображення картографованих в середовищі геоінфораційних систем точкових об’єктів. Одержані результати на прикладі об’єктів готельного господарства Тернопільської області можуть суттєво підвищити інформативність туристичних web-порталів та засобів навігації.

Ключові слова: файл *.kml, геоінфораційні системи, Тернопільська область.

Рутинський М.Й. Рекреаційно-географічні переваги, періодизація та  перспективи розвитку розлуцької  територіальної курортно-рекреаційної системи у Верхньодністровських Бескидах

Охарактеризовано ресурсно-рекреаційний потенціал та історико-географічні особливості еволюції Розлуцької територіальної курортно-рекреаційної системи. На підставі аналізу процесів просторово-часової динаміки оцінено можливості та перспективи подальшого розвитку Розлуцької рекреаційної системи у Верхньодністровських Бескидах.

Ключові слова: курорт, Розлуч, територіальна рекреаційна система, періодизація розвитку, моделі і перспективи розвитку.

Горун М.В. Кластер – основна модель розвитку Гусятинсько-Сатанівського рекреаційного району

У статті розглядаються природні та історико-культурні рекреаційні ресурси Гусятинсько-Сатанівського рекреаційного району і їх використання для відпочинку, оздоровлення людей; розкривається значення туристичних кластерів, як інноваційного методу реорганізації та удосконалення туристичної індустрії.

Ключові слова: туризм; кластери; туристичні кластери; структура туристичного кластера.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика  туристських мезорайонів Німеччина та країн Бенілюкс і Альпійського

Проведено порівняльну характеристику туристських мезорайонів Німеччина та країни Бенілюкс і Альпійського, запропоновано геополітично акцентовану країнознавчу характеристику території та принципові моніторингові структурно-логічні моделі оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Поліщук Л.С. Управління розвитком туризму: досвід Польщі

В даній статті  розглянута структура управління туристичною сферою Польщі. Сформовано модель управління туризмом в зазначеній країні. Проаналізовані стратегічні документи, які стосуються розвитку туризму в Польщі. Визначено основні напрямки розвитку туризму.

Ключові слова: туризм, органи управління туризмом, регіональний розвиток, туристичне законодавство, стратегія розвитку туризму.

Матвієнко Н.М., Денисюк Ю.М. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму Хорватії

Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку туризму Хорватії, зокрема розглянуті особливості туристичної інфраструктури,  охарактеризовано динаміку туристичних потоків.

Ключові слова: туристична інфраструктура, туристичний ринок, Хорватія.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б, Лотоцька Л.Я. Суспільно-географічні основи дослідження комплексно-пропорційного розвитку регіону

Розкрито сутність комплексно-пропорційного і збалансованого розвитку території. Виявлено вплив пропорційного розвитку видів діяльності на збалансований розвиток регіону. Обгрунтувані сутність та необхідність прогнозування комплексно-пропорційного розвитку.

Ключові слова: комплексно-пропорційний розвиток, компонентна та територіальна структура господарства.

Клімчук Б.П. Оцінка природно-географічних чинників комплексного розвитку Волинської області

Здійснено суспільно-географічну оцінку комплексно-пропорційного розвитку Волинської області. Виявлено відповідність рівня використання природних ресурсів їх потенціалу. Визначено варіативність можливості використання основних видів ресурсів Волинської області.

Ключові слова: комплексно-пропорційний розвиток, Волинська область.

Голуб Г.С. Розселенські передумови життєдіяльності населення Волинської області

Дана стаття присвячена процесам розселенської життєдіяльності населення Волинської області. Висвітлено структуру та динаміку чисельності населення області, а також зроблено регіонально-типологічний аналіз розселенської життєдіяльності населення.

Ключові слова: розселення населення, територіальна організація життєдіяльності населення.

Кравець Т.М. Суспільно-географічні аспекти функціональної трансформації аграрної сфери Львівської області

Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми функціональних трансформаційних процесів аграрної сфери на регіональному рівні. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цих процесів у сільському господарстві Львівщини за окремими складовими трансформування. Обгрунтовано мотиви розвитку аграрної сфери.

Ключові слова: трансформація, аграрна сфера, функціональна трансформація.

Крашеніннікова А.А. Територіальна структура демогеографічної системи Чернігівської області

Виділено ієрархічні рівні демогеографічної системи регіону в територіальному аспекті. Визначено основні системоформуючі центри на території Чернігівської області. Запропоновано схему територіальної структури демогеографічної системи Чернігівської області.

Ключові слова: населення, демогеографічна система, територіальна структура ДГС.

Еникова В.Ф. Исследование влияния демографических проблем на численность трудовых ресурсов Слуцкого района Минской области

Целью данной работы было изучение населения Слуцкого района и исследование влияния демографических проблем на численность трудовых ресурсов.

В результате использования общегеографических, статистических и математических методов сбора и обработки информации было выявлено, что численность трудоспособного населения на территории Слуцкого района сокращается, и в будущем могут возникнуть проблемы с обеспечением промышленных и сельскохозяйственных предприятий района трудовыми ресурсами. В дальнейшем планируется продолжить изучение потребности в рабочей силе по отдельным категориям трудовых ресурсов. Учитывая то, что тема по изучению своего района входит в программу географии 10 класса, но материалы по ней отсутствуют в учебнике, данная исследовательская работа учащихся имеет большое практическое значение.  Материалы работы могут  использоваться также и во внеклассной работе с учащимися.

Цвирко М.Ф. Развитие маркетинговой службы на крупнейших предприятиях перерабатывающей промышленности города Слуцка Минской области

Случчина – край с богатой историей, своеобразной культурой, развитой экономикой. Район – крупнейший производитель сельскохозяйственной продукции Минской области. Большое количество производимой сельскохозяйственной продукции определяет профиль производства нашего города – пищевая промышленность. В городе работает крупнейший в нашей стране сахарорафинадный комбинат, мясокомбинат, сыродельный комбинат и другие предприятия перерабатывающей промышленности. Продукция слуцких предприятий пользуется популярностью не только на отечественном рынке, но и поставляется в Россию, Казахстан, Кыргызстан, Узбекистан, Азербайджан, Армению, Молдову и Украину, а также в Литву и Германию, Польшу, Чехию, Италию. Осваиваются новые рынки сбыта. Ведутся переговоры с Венесуэлой, Ливаном, Ираном и Сирией. Успешная деятельность маркетинговой службы способствует увеличению рентабельности, способствует развитию предприятий пищевой промышленности. Их продукция постоянно востребована на внутреннем и на внешнем рынках, так как имеет хорошие вкусовые качества, соизмеримые цены, безопасна для здоровья.

Олійник Я.Б., Гетьман В.І. Проблеми накопичення відходів життєдіяльності  людини та її майбутнього розвитку

Биосфера Земли на современном этапе эволюции находится в угрожаюжем состоянии. Загрязнение окружающей среды продуктами жизнедеятельности человека носит повсюдный характер. Мысль, как будто биосфера «работает» по принципу безотходности, ошибочна. Проблема состоит в том, как сделать биогеохимические циклы химических элементов (в частности, биофильных), их малые биологические круговороты более замкнутыми, то есть свести до минимума потери, или «отходы» круговорота. Если брать во внимание техногенный (антропогенный) круговорот химических веществ и элементов (а сейчас это особенно актуально) – значит дело за технологиями малых отходов (в наилучшем случае - максимально приближенными к безотходным).

Зуб Я.О., Смирнов І.Г. Соціально-економічні та фінансові проблеми зони євро: географічний вимір

Останнім часом боргова криза у Європі стала представляти все більші ризики для подальшого розвитку світової економіки. За останні п’ять років ситуація не лише не стабілізувалася, а й виявляє нові загрози економічному та соціальному розвитку. Боргові зобов’язання досягли таких обсягів, що вони можуть  викликати нову хвилю економічної кризи. Причини такої нестабільності у Європі, передусім, економічні, але вони відбиваються на валютній одиниці ЄС – євро, при цьому більшість країн позбавлені можливості проведення власної монетарної політики. Основні проблеми в певному ступені пов’язані з подоланням відмінностей у соціально-економічному розвитку країн ЄС, формуванням ефективних механізмів наднаціонального співробітництва, погодженням та виконанням колективних рішень, тобто вимагають врахування географічного чинника соціально-економічного розвитку ЄС.

Ключові слова: єврозона, боргова криза, державна заборгованість, валютно-кредитна політика, рецесія, кредитний рейтинг, географічні особливості.

Михайленко Т.І. Узагальнення європейського досвіду розробки стратегій соціально-економічного розвитку великих міст (супільно-географічний аспект)

Розглянуто ключові принципи та пріоритети при розробці стратегії розвитку міста Києва на період до 2025 року, що ґрунтується на досвіді деяких європейських міст.

Ключові слова: стратегія розвитку, ключові принципи, світові міста.

Руднєва М.Г. Виноградарсько-виноробний кластер Бордо – суспільно-географічна характеристика

В статті розглянуто суспільно-географічні особливості виноградарсько-виноробного кластеру Бордо, зокрема його компонентну та територіальну структуру. Проаналізовано вплив різноманітних факторів на формування та функціонування кластеру Бордо, за схемою «ромбу» Майкла Портера.

Супрун Ю.Г.,  Смирнов І.Г. Країни Європейської Півночі в проектах розвитку транспортно-логістичної інфраструктури Європейського Союзу

В статті розкрито основні положення європейської транспортно-логістичної політики щодо інтеграції країн Північної  Європи в систему транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), розглянуто основні програми та проекти Європейського Союзу щодо розвитку транспортної інфраструктури країн-членів цієї організації та сусідніх держав.

Ключові слова: Європейська транспортна політика,  транс’європейська транспортна мережа, програми фінансування, пріоритетні проекти, інтермодальні перевезення, мультимодальні маршрути.

Яценко Б.П., Чичкань А.І. Географічні номенклатурні терміни адміністративно-територіального поділу та система адресації в Японії

Барановська О.В, Рябоконь О.В. Вплив соцiально-iсторичних подiй на формування ойконiмiв Сумської областi

Дослiдженi ойконiми Сумщини, походження яких пов’язане з соцiально-iсторичними подiями, якi вiдбувалися на її території.

Ключовi слова: ойконiм, посад, слобода, стан, апелятив, топооснова, Сумська область.

Армашевська Т.В. Топонімічні контексти Чернігівської області

У статті аналізуються походження, семантичне значення назв поселень, річок і форм рельєфу Чернігівської області. Встановлений зв’язок географічних назв досліджуваної території із різноманітними соціально-історичними, етнічними, природно-географічними та іншими явищами, процесами й об’єктами. Проведена класифікація топонімів відповідно до їх походження. Виявлені закономірності поширення географічних назв Чернігівської області.

Ключові слова: топоніми, ойконіми, гідроніми, ороніми.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Исмаилов Р.А Гидрологическая характеристика горных рек Габала-Исмаиллинской зоны

Статья посвящена анализу изменение гидрологическая характеристика горных рек Габала-Исмаиллинской зоны. В исследовании были использованы различное подходы. Изучена долгосрочные изменения годового стока реки зоны.

Гришко С.В. Значення «Сталинського плану перетворення природи» для степів Східної Європи

На підставі опрацювання літературних і архівних джерел проаналізовано значення «Сталінського плану перетворення природи» для степів Східної Європи. Метою цього плану було запобігання посух, піщаних і пилових бур шляхом будівництва водойм, посадки захисних лісонасаджень і впровадження травопільних сівозмін в південних районах СРСР (Поволжя, Північного Кавказу, України).

Ключові слова: «Сталінський план перетворення природи», державна лісосмуга, захисні лісонасадження, травопільна сівозміна, степ.

Ненько Х.С., Михайленко В.П., Олексієвець І.Л. Геоекологічні передумови вибору місця розміщення полігону ТПВ

Розглянуто негативні наслідки функціонування полігонів ТПВ впродовж їх життєвого циклу. Показана необхідність доповнення існуючих будівельних нормативів критеріями, які враховують концептуальні засади сталого розвитку і положення міжнародних екологічних угод. В роботі узагальнюється досвід застосування таких критеріїв та врахування сучасних методів оцінювання негативних впливів у вітчизняній практиці процедури ОВНС.

Ключові слова: полігон ТПВ, будівельні нормативи, сталий розвиток.

Сидоренко М.В. Загальні закономірності територіальної структури та чинники територіальної диференціації екологічних режимів ландшафтів рівнинної частини території України

Розглянуті основні закономірності територіальної структури екологічних режимів. Досліджені чинники територіальної диференціації екологічних режимів.

Ключові слова: екологічний режим, територіальна структура, чинники, територіальна диференціація, «аномальна» ділянка.

Яценко А.Д. Методика визначення рекреаційних навантажень у лісокультурних ландшафтах північно-західного Приазов’я

У статті розглядаються основні підходи та методи щодо визначення гранично допустимих та інших видів рекреаційних навантажень.

Ключові слова:рекреаційні навантаження, рекреаційна дигресія, функціональна зона.

Бондарець Д.С. Розрахунок рекреаційної ємності лісових насаджень на прикладі Запорізької області

Розглянуті питання збільшення рекреаційного потенціалу території. Одним з можливих шляхів його збільшення є рекреаційне використання лісових насаджень. Збільшення площ лісонасаджень окрім збереження природного потенціалу, запобігання деградації ландшафтів надає можливість збільшення рекреаційних ємностей територій та розширення можливостей їх використання.

Ключові слова: рекреаційна ємність, рекреаційний потенціал, лісові насадження, агроландшафти.

Магир О.Я. Природно-культурний каркас гуманістичного ландшафтного поля Волинської області

У статті запропоновано і обґрунтовано ідею природно-культурного каркасу як системи гуманістичних цінностей, що певним чином знайшли своє відображення у ландшафтах. Такі цінності формувались і формуються під впливом, а точніше спільно з ландшафтами території. Визначено, що основними структурними елементами природно-культурного каркасу Волинської області є ядра, периферійні зони, лінійні структури.

Волонцевич О.О. Роль антропогенної трансформації географічного ландшафту у функціонуванні та видовому різноманітті орнітокомплексів великого міста

У статті наведено короткий історичний огляд досліджень антропогенних географічних ландшафтів. Представлено результати досліджень з розповсюдження та диференціації орнітокомплексів у типових ландшафтах м. Харкова протягом репродуктивного періоду. Відображені головні відмінності орнітологічних комплексів у ландшафтах м. Харкова з різним ступенем антропогенного навантаження. Всього було знайдено 84 види птахів. На лісових ділянках домінували: зяблик, синиця велика, синиця блакитна та вівчарик-ковалик. В межах забудованих територій найбільш чисельними були: хатній та польвий горобці, серпокрилець чорний та голуб сизий.

Ключові слова: орнітокомплекс, орнітофауна, ландшафт, антропогенна трансформація ландшафту, природний ландшафт, змінений ландшафт, урбанізований ландшафт.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Армашевська Тетяна Володимирівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  2. Арпуль Оксана Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  3. Балабанов Геннадій Васильович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і туризму, Інституту Міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  4. Барановська Ольга Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  5. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  6. Бережна Юлія Миколаївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  7. Бондар Наталя Петрівна – кандидат технічних наук, доцента кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  8. Бондарець Дмитро Сергійович – кандидат географічних наук, викладач кафедри фізичної географії і геології, природничо-географічний факультет, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького.
  9. Бордун Ореста Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  10. Волонцевич Олександр Олександрович – аспірант, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем.
  11. Габчак Наталія Францівна – кандидат географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Закарпатський державний університет.
  12. Гавриленко Катерина Олександрівна студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  13. Гайдай Сергій Вікторович – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  14. Гетьман Володимир Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри землезнавства та геоморфології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  15. Гришко Світлана Вікторівна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
  16. Голуб Геннадій Сергійович – аспірант кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  17. Горун Марія Володимирівна – викладач кафедри готельно-ресторанної справи Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, аспірант кафедри географії України і туризму, географічний факультет, Тернопільський національний   педагогічний університет імені    Володимира Гнатюка.
  18. Гусаковська Тетяна Олександрівна – кандидат економічних наук, асистент кафедри туристичного та готельного бізнесу, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».
  19. Данилюк Вікторія Олегівна – старший викладач кафедри туризму, географічний факультет, Ужгородський національний університет.
  20. Денисюк Юлія Миколаївна – студентка 3 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  21. Доценко Віктор Федорович – доктор технічних наук, професор, декан факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, завідувач кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  22. Дудкіна Олена Олександрівна – магістрант кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  23. Дунаєвська Оксана Феліксівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент, кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  24. Дутчак Світлана Вікторівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри геодезії, картографії та управління територіями, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  25. Еникова Валентина Фёдоровна – учитель географии,  Государственное учреждение образования «Гимназия № 1 г.Слуцка».
  26. Залещик Віталія Віталіївна – аспірантка кафедра країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Зуб Яна Олександрівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  28. Исмаилов Рашаил Абдулгусеин Оглы – доктор философии по географии, инженер, ОАО«Азерсу».
  29. Карягін Юрій Олегович – кандидат економічних наук, професор кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  30. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Клімчук Борис Петрович – здобувач кафедри географії, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  32. Козловський Олексій Юрійович – старший викладач кафедри загальної екології, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  33. Колотуха Олександр Васильович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та геоекології, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.
  34. Кравчук Марта Стефанівна – здобувач кафедри туризму, Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму імені  В’ячеслава Чорновола, Національний університет «Львівська політехніка».
  35. Кравець Тарас Мирославович – завідувач лабораторії «Комплексного атласного картографування», кафедра економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівсьий національний університет імені Івана Франка.
  36. Крашеніннікова Анастасія Анатоліївна – аспірантка кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Кучеренко Валентина Степанівна – викладач кафедра країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  38. Логвин Михайло Михайлович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного та готельного бізнесу, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».
  39. Лотоцька Лілія Ярославівна – студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  41. Магир Ольга Ярославівна – аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України.
  42. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  43. Матвієнко Наталія Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Михайленко Валерій Петрович – кандидат хімічних наук, доцент кафедри геоекології та фізичної географії географічного факультету Київський національний університет імені Тараса.
  45. Михайленко Тетяна Ігорівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Молочко Микола Анатолійович – асистент кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  47. Ненько Христина Сергіївна – студентка кафедри геоекології та фізичної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченко.
  48. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і  техніки України,  член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Олексієвець Іван Леонтійович – кандидат географічних наук, директор національного проекту «Чисте місто».
  50. Пацюк Вікторія Сергіївна – кандидат географічних наук старший викладач, кафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму, географічний факультет, Криворізький національний університет.
  51. Піньонжик Галина Миколаївна – студентка кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  52. Погоріла Юлія Юріївна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Поліщук Ліна Сергіївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  54. Руднєва Марина Григорівна - аспірантка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  55. Рутинський Михайло Йосопивич – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  56. Рябоконь Олена Вiкторiвна – магістр кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  57. Сидоренко Маргарита Вікторівна – здобувач кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  58. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  59. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  60. Стрельникова Марина Анатольевна – кандидат филологических наук, доцент, Елецкий государственный университет им. И.А.Бунина, доцент кафедры социально-культурного сервиса и туризма.
  61. Супрун Юлія Григорівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  62. Удовиченко Вікторія Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  63. Федчук Андрій Петрович – кандидат географічних наук, провідний науковий співробітник Національного антарктичного наукового центру Держінформнауки України.
  64. Цвирко Марина Францевна – учитель географии, Государственное учреждение образования  «Гимназия № 1 г.Слуцка».
  65. Чертовська Дар’я Володимирівна – студентка кафедри туризму і готельного господарства, Інститут економіки і фінансів, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  66. Чичкань Анастасія Ігорівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  67. Шевченко Ольга Григорівна – кандидат географічних наук,
    асистент кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  68. Шульга Володимир Петрович – Народний депутат Верховної Ради України.
  69. Яценко Борис Павлович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  70. Яценко Анастасія Дмитрівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Колонка рецензента

В науковому збірнику «Географія та туризм» № 23, який виходить напередодні проведення ХІ з’їзду Українського географічного товариства та 80-річчя географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вміщено 52 статті 70 авторів, які представляють ряд вищих учбових закладів України, Росії, Білорусі та Азербайджану.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 29 статей 41 авторів з провідних вищих навчальних закладів Єльця (Росія),  Києва, Кіровограда, Чернівців, Львова, Кривого Рога, Ужгорода, Луганська, Житомира, Полтави, Хмельницького. Відмітимо розробки, присвячені аналізу інформаційних технологій в туристичному бізнесі, теоретичним та прикладним засадам дослідження релігійних та паломницьких потоків України. Ряд публікацій висвітлює ресурсно-рекреаційні складові регіонів України; віддзеркалені в рубриці і ретроспективні аспекти розвитку туризму і рекреації.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 15 статей 19 авторів із Слуцька (Білорусь), Києва,  Львова, Луцька, Ніжина. Інтерес викликають публікації, присвячені аналізу соціально-економічних та фінансових проблем зони євро, суспільно-географічних основ дослідження комплексно-пропорційного розвитку регіону та визначенню місця країн Європейської півночі в проектах розвитку транспортно-логістичної інфраструктури Європейського Союзу.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 8 статей 10 авторів з провідних наукових закладів Баку (Азербайджан), Києва, Запоріжжя, Вінниці. Відмітимо матеріали, присвячені дослідженню рекреаційно-туристських функцій Поділля та Буковинських Карпат. Як і в попередніх  випусках, природнича та фізико-географічна складова географічних та туристських досліджень представлена достатньо скромно.

Теоретико-практичні розробки до збірника представили вчені Києва, Львова, Чернівців, Луганська, Кривого Рога, Ужгорода, Запоріжжя, Житомира, Полтави, Хмельницького, Вінниці, Ніжина,  Кіровограда, Єльця (Росія), Слуцька (Білорусь), Баку (Азербайджан). Крім україномовних в науковому збірнику представлено і російськомовні статті.

Слід зазначити, що назвам та англомовним анотаціям ряду статей бракує лаконічності, науковості та відповідного редагування, відчувається і брак картографічного матеріалу (це стосується збірника в цілому).

Науково-практична «палітра» збірника має різновекторний характер, який актуалізує зусилля провідних навчально-наукових центрів України, Білорусі, Азербайджану, регіональних центрів Росії  у географічній царині.


Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка