Завантажити

УДК 779.85                                                                                                                                 https://doi.org/10.17721/2308-135X.2020.57.17-25

Чорногірська стежка як бренд українського пішохідного туризму

Мета: промоція пішохідного маршруту Чорногірським хребтом Українських Карпат на ділянці від Говерли до гори Піп Іван.

Методика: спостереження, вимірювання, опис, порівняння, аналіз, аналогія, картографічний, статистичний. У праці для побудови об’ємного зображення досліджуваного регіону використано дані радарного знімання поверхні Землі SRTM, які опрацьовано з використанням програми Global Mapper. Для вимірювання відстаней використано програму SAS.Planet.

Результати. З використанням даних SRTM побудовано об’ємне зображення Українських Карпат. Наведено основні відомості про найвищий у цих горах Чорногірський хребет. Описано маршрут від Говерли до гори Піп Іван. Запропоновано його назвати Чорногірською стежкою. Наведено дані щодо висоти місцевості на початку та наприкінці маршруту. Подано короткий опис наявних на стежці туристичних атракцій, зокрема озер Несамовите та Бребенескул. Наведено відомості про збудовану Польщею напередодні Другої світової війни метеорологічної і водночас астрономічної обсерваторії “Білий слон”. Описано сучасні заходи щодо її відновлення, зокрема встановлення на її даху автоматизованої метеорологічної станції. Спираючись на дані спостережень на найближчих метеостанціях, висвітлено кліматичні умови на маршруті. Подано дані про температуру повітря в січні та в теплий період року. Встановлено закономірності зміни температури повітря в залежності від висоти місцевості. Наведено дані щодо кількості опадів на наявних у горах метеостанціях. Подано відомості про висоту снігового покриву. Наведено дані щодо особливостей формування і сходження снігу в південно-східній частині Українських Карпат.

Наукова новизна: обґрунтовано пішохідний маршрут Чорногірським хребтом Українських Карпат як бренд українського пішохідного туризму. Доведено доцільність руху від Говерли до г. Піп Іван. Встановлено, що на висотах понад 1000 м зниження температури повітря в липні становить 0,40 °С на 100 м висоти, у серпні – 0,30 °С на 100 м. Обґрунтовано, що найкращим часом для подорожей Чорногірським хребтом є серпень. Показано значне поширення снігового покриву на Чорногірському хребті, яке в межах Українських Карпат, є тут найбільшим.

Практична значимість: популяризація туризму в Українських Карпатах, забезпечення туристів інформацією, яка дає змогу зробити подорожі цікавішими і безпечнішими.

Ключові слова: стежка, Чорногора, Говерла, Піп Іван, озеро, обсерваторія, температура повітря.

Cписок використаних джерел:

1. Вишневський В.І. Екологічний туризм. Навчальний посібник. Київ: Інтерпрес ЛТД, 2015. 140 с.

2. Габчак Н.Ф. Метеорологічна обсерваторія на г. Піп Іван як туристичний об'єкт Чорногірського масиву // Зб. наук. праць Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ: ВІКНУ. 2011. Вип. 33. С. 322–330.

3. Костів Л.Я., Мельник А.В., Карабінюк М.М., Мельник Ю.В. Довготермінові метеорологічні спостереження у лісистому середньогір'ї серхів'я басейну річки Прут у межах ландшафту Чорногора / Матеріали Міжнародного наукового семінару, присвяченого 75-річчю з дня народження Б. П. Мухи і 50-річчю роботи Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів-Брюховичі, 10‒12 травня 2019 р.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. С. 17–21.

4. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Лівів: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 1999. 246 с.

5. Микітчак Т.І., Рожко І.М., Ленько О.В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наук. праці УкрНДГМІ. 2020. Вип. 259. С. 231–244.

6. Скриник О.В. Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень на горі Піп Іван // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Географія. 2019. Вип. 74. С. 82–88.

7. Смирнов І.Г., Рикичинська А.Ф. "Білий слон" в Українських Карпатах: рекреаційно-туристичний потенціал // Географія та туризм. 2019. Вип. 44. С. 44–58.

8. Ямалов О. Стежками Карпат. Путівник. Харків: Фоліо, 2019. 512 с.

9. www.glovis.usgs.gov – сайт Геологічної служби США.

Надійшла до редколегії 17.08.2020