Завантажити

УДК 81.373.213  https://doi.org/10.17721/2308-135X.2020.56.46-51

Бандаліев Вугар, Інститут географії національної академії наук Азербайджану, м. Баку, Азербайджан

СЛІДИ ПЛЕМЕН ГІРСЬКИЙ ШИРВАН В МІКРОТОПОНІМАХ

Метою дослідження є вивчення території Гірського Ширвана, обраний як об'єкт дослідження, дата, умови, джерела, подверженія до зміни та ін. Мікротопонімов в природних і економічних районах в результаті трудової і продуктивної діяльності людей.

Методи дослідження. Деякі мікротопоніми на території Гірського Ширвана Азербайджанської Республіки досліджені географічними, історичними методами і методом лінгвістичного аналізу.

Результати. У статті виявлені назви племені беруть участь в створенні ряд мікротопонімов. Наприклад, Борбор тепесі, Халаджі геребі, Даллек дулі, Кола зірвесі, Караогланли яли та ін. На території Гірського Ширвана Азербайджанської Республіки існують досить топонімів і мікротопонімов несучі назви різних племен. Це пов'язано з освоєнням цих територій деякими племенами. Ще зумовило цього природно-географічні умови і вертикальне районування (літні та зимові пасовища та ін.) території. У статті вивчені сліди деяких племен в участі освіти деяких мікротопонімов і ареали поширення, умови і причини їх утворення, наприклад, Аксаклі дулі, Аксаклі Йолу, Аксаклі Суват, Аксаклі Гунею, Туран гилинджи, Туран тепесі, Юрт Хидирли, Юрт Халаджі, Юрт боятися, Караман даги і ін. Кожен мікротопонім має велике значення відмічені в дослідженні. Дослідження показує, що зустрічається такі мікротопоніми, які відображають назву племені. Серед них такі як Даллек дулі, Араб геребі, Халаджі геребі, Халаджі юрту, Караман даги і ін. Знаємо, що деякі арабські племена в час арабської окупації оселилися в Ширвані. З них Араббалоглан, Арабгардашбейлі, Арабкадім, Арабшамли, Хіла та ін. Населення Арабгардашбейлі переселилися з Гірського Ширвана.

Наукова новизна. На основі мікротопонімов не входять не в якійсь письмову літератури і збережені в кам'яній пам'яті народів території виявлено умови утворення минулих назв географічна позиція територій, напрямок господарства і назви племені.

Ключові слова: Аксаклі дулі, Аксаклі Йолу, Аксаклі Суват, Аксаклі Гюней, Туран гилинджи, Туран тепесі, Юрт Хидирлі, Юрт Халаджі, Юрт боятися, Гора Караман.

References:

1.Abbasova M.A. Bandaliyev N.S. Mamedov X. Toponimika yuqo-vjstoçnoy çasti Bolşoqo Kafkaza-Baku: Elm, 1993.-196 s.

2. Abulhasym F. Shakhname. Baku: 1987. h. 236 s.

3.Avdeev M. Yuqo-vostoçnoy Şirvan i Salyanskaya step -Baku: 1930.-232 s.

4. Admynystratyvno terrytoryalъnoe delenye Soiuz. Respub. SSSR M.1958.h.

5. Admynystratyvnoe delenye Azerbaidzhana. Baku. 2013.114 s.

6.Bartold V.V. Soçineniya, TOM V-Moskva6 1968.-580 s.

7. Budahov B.Ə. Heibullaev H.A. Tolkovыi slovar azerbaidzhanskykh toponymov v Armeniya: Baku, 1998.h.452 s.

8. Budahov B.Ə. Mesto pamiaty turetskykh narodov.Baku. 1995.h. 270 s.

9. Vynnykov Ya.R. Rodoplemennoi y etynycheskoi sostav naselenyia Chardzhouskoi oblasty Turkmenskoi SSR y eho rasselenye.Trudы Yn-ta ystoryy y arkheolohyy y etnohrafyy. AN Turkmenskoi SSR. Ashkhabad,1962. h.T.VI. Seryia эtnohrafyia. s.1-110.

10. Heibullaev H. Karabakh. (po etniçeskoy i politiçeskoy istorii)-Baku: Nauka, 1990.h.248 s.

11.Qeoqrafiçeskoe atlas dlya uçiteley sredney şkolı. Qlav.upr.Qeod.i kartoqraf. MVD SSSR-Moskva6 1956.-191 s.        

12. Humylev L.N. Starыi Turky. Baku, 1993.h.544 s.

13.Quseynzade A. Proisxojdenie qeoqrafiçeskoqo nazvaniya Boyat (Bayat) Nauçnıe trudı AQU im. Kirova, İstoriya ifilosofiya-1976,-№5, -s. 44-53.   

14. Eivazova R. Tiurkskye toponymы v Afhanystane. Baku, 1995.h. 224.s.

15. Karta tipov estestvennıx kormovıx uqodnıy zimnix postbiş. Qosudarstvennıx fonda priselskix vıqonal Şemaxinskoqo rayona Azerb. SSR.M: 1:50000-Baku-1982

16. Kavkazskoi Kalendar Tyflys 1917.h.1075.s.

17.Kononov A.N.Rodoslavnaya turkmen-Leninqrad:İzd-vo AN SSSR, 1958.-193 s.

18. Svod statystycheskykh dannыkh y naselenye zakavkazskoho kraia yzvlechennыkh yz posemeinыkh spyskov, 1886. Tyflys.1893.h.

19. Farrukh Sumar. Ohuzы (datы, sostavyv- dastany boi). Baku,1992.h.456 s.

20. Admynystratyvnaia karta Azerbaidzhanskoi SSR. Baku, 1958.h.

21.   Xan-Aqov. Ekonomiçeskiy bıt qosudarstvennıx krestyan Djavanşirskoqo uezda Elizavetpolskoy qubern-Tiflis, 1887.-338 s.

Надійшла до редколегії /Received Editorial Board  20.07.2020