| Випуск 35 |
 |
 |
 |
| Автор: Administrator |
| Середа, 01 березня 2017 15:36 |
|
I. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ
Смирнов І.Г., Гладка К.М. СПА-ТУРИЗМ: ПРОВІДНІ ДЕСТИНАЦІЇ СВІТУ Мета. Метою статті є комплексна оцінка світової індустрії СПА в розрізі шести провідних дестинацій.
Методика. Методичні засади дослідження полягали в синтезі та аналізі зібраного авторами літературного та статистичного матеріалу. При цьому застосовувались табличний та картографічний методи.
Результати. Виконана характеристика провідних дестинацій СПА-туризму на прикладі найвідоміших центрів в Болгарії, Німеччині, Франції, Чехії, Ізраїлі та Йорданії.
Наукова новизна полягає в комплексній характеристиці СПА-туризму наведених вище країн та розкритті їх ресурсної бази.
Практична значимість дослідження визначається його потрібністю для практичного розвитку туристичного бізнесу у якості інформаційної підстави формування СПА-турів.
Ключові слова: СПА-туризм, СПА-курорт, лікувально-оздоровчий туризм, таласотерапія, бальнеологія.
Мета. Встановлення особливостей складання договору на туристичне обслуговування між туристичним підприємством і споживачем туристичних послуг, визначення основних суб’єктів та істотних умов такого договору.
Методика. Договір на туристичне обслуговування розглядається як один з унікальних правових засобів, у рамках якого інтерес кожної сторони може бути задоволений лише за допомогою задоволення інтересу іншої сторони. Це породжує спільну зацікавленість сторін в укладанні та належному виконанні договору. Договір вважається важливим регулятором фактичної поведінки його учасників, оскільки ним безпосередньо визначаються взаємні права та обов'язки сторін у зобов'язальних правовідносинах.
Результати. Договір на туристичне обслуговування є головним елементом у процесі організації туристичної подорожі. Від правильності його укладання значною мірою залежить майбутній відпочинок туриста. Останньому потрібно уважно вивчити наданий туристичним підприємством договір та, за необхідності, наполягти на його коригуванні. У тексті договору обов’язково повинні бути описані обсяг, умови і якість надання послуг, порядок оплати і розрахунків, термін дії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Наукова новизна. Автором одним з перших визначено проблеми правового регулювання договірних відносин у вітчизняному туризмі, встановлено важливу роль, яку відіграє договір на туристичне обслуговування у процесі взаємодії туристичного підприємства та споживача туристичних послуг.
Практична значимість. Отримані у дослідженні висновки та запропоновані рекомендації мають поряд з теоретичним і практичне значення, оскільки можуть використовуватися для подальшого удосконалення системи правового регулювання туристичних відносин в Україні, а також у навчальному процесі під час вивчення спеціальних фахових дисциплін.
Ключові слова: туристичні послуги, туристичне підприємство, цивільно-правове регулювання, захист прав споживачів, договір на туристичне обслуговування.
Метою написання статті є виявлення тенденцій на ринку українсько-румунського транскордонного туризму, що передбачає аналіз статистичних показників українсько-румунських туристичних потоків.
Методика роботи полягала в систематизації й синтезі статистичних даних щодо показників туристичних потоків між Україною та Румунією. Проаналізовано їх структуру та динаміку.
Результати. Досліджено процеси та динаміку транскордонного співробітництва України та Румунії в галузі туризму. Основна увага приділена аналізу динаміки туристичних потоків між Україною та Румунією за останні 3 роки. Проаналізовано показники виїзного та в’їзного туризму України та Румунії, сучасні тенденції на ринку туристичних послуг у рамках транскордонного співробітництва. Визначено основні перешкоди, перспективи та переваги транскордонної співпраці між Україною та Румунією в галузі туризму.
Науковою новизною роботи є аналіз тенденцій транскордонних туристичних потоків України-Румунії на міжнародному туристичному ринку.
Практична значущість дослідження полягає в можливості впровадження отриманих результатів у розробку регіональних стратегій та програм розвитку туризму.
Ключові слова: транскордонний туризм, транскордонний регіон, транскордонне співробітництво, єврорегіон, туристичні потоки, в’їзний туризм, виїзний туризм.
Мета дослідження – проаналізувати особливості територіальної організації мережі національних парків Кенії та визначити основні види туристсько-рекреаційної діяльності у їх межах.
Результати, їх наукова новизна та практичне значення. У статті проаналізовано територіальну організацію мережі національних парків Кенії за природними регіонами. Укладено карту національних парків Кенії та запропоновано коротку характеристику їх мережі, що частково може стати складовою країнознавчої характеристики Кенії в цілому.
Ключові слова: природоохоронні території, національний парк, туризм, рекреація.
Смирнов І. Г., Фокіна А. А. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА КЕНІЇ ЯК РЕСУРС ЕТНІЧНОГО ТУРИЗМУ Метою статті є розкриття особливостей традиційної культури Кенії як підстави для розвитку етнічного туризму.
Методика. Методичні засади дослідження полягали в аналізі та синтезі зібраної інформації. При її обробці також застосовувалися табличний метод та метод порівняння.
Результати. Досліджено традиційну культуру Кенії як ресурсну основу для розвитку етнічного туризму. Виконано характеристику головних етнічних груп країни, прослідковано історію розвитку культури, проаналізовано зв'язок між Кенією та європейськими країнами з питань культури поведінки місцевих жителів і туристів, визначено місце етнічного туризму у видовій структурі туризму Кенії.
Наукова новизна полягає у детальному аналізі традиційної культури Кенії як підстави для розвитку етнічного туризму.
Практична значимість дослідження визначається необхідністю знань з традиційної культури Кенії для розробки комбінованих турів до цієї країни та їхньої пропозиції в Україні.
Ключові слова: Кенія, культура, традиції, етнічний туризм.
Мета. Стаття розкриває основні тенденції розвитку агротуризму в Україні та інноваційні для вітчизняної практики види туристичних занять.
Методика. У ході досліджень використано абстрактно-логічний метод, який дозволив розкрити теоретичні аспекти функціонування агротуризму та визначити основні види туристичних занять пов’язаних з ним. Системно-структурний метод використаний для визначення можливості надання даних послуг при агрооселях України.
Результати. Досліджено закордонний досвід агротуристичної діяльності. Проаналізовано інноваційні напрямки розвитку агротуризму в Україні, наведена доцільність впровадження нових видів агророзваг з огляду на економічну ефективність та існуючий природничо-ресурсний потенціал України.
Наукова новизна. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності розширення агропослуг в Україні.
Ключові слова: агротуризм, агророзваги, агротуристичні послуги, заняття, кукурудзяний лабіринт.
Мета. Метою статті є висвітлення умов, проблем та перспектив розвитку воєнного туризму в Україні, зважаючи у тому на зарубіжний досвід.
Методика. Методичні засади дослідження полягали в синтезі та аналізі відповідних друкованих та інтернет-джерел із застосуванням картографічного методу.
Результати. Охарактеризовано чинні умови функціонування воєнного туризму в порівнянні із зарубіжним досвідом, виокремлено проблеми та висвітлено перспективи розвитку цього виду туризму, зокрема запропоновано тур «Україна фортифікаційна».
Наукова новизна полягає в аналізу реальних умов розвитку воєнного туризму в Україні в порівнянні із зарубіжним досвідом.
Практична значимість полягає у тому, що ця робота може слугувати підґрунтям для написання науково-популярних статей, які б привернули увагу громадськості до розвитку воєнного туризму.
Ключові слова: воєнний туризм, мілітарі-тур, мілітарі-туризм, фортифікаційні споруди.
Мета: Виявити та оцінити наявну рекреаційно-туристичну базу для розвитку туристичної галузі. Проаналізувати територіальні особливості поширення природно-рекреаційних ресурсів за природною складовою (Буковинські Карпати) для подальшого виділення територій пріоритетного розвитку туризму.
Методика: Аналіз кількісних і площинних показників дозволив простежити територіальні особливості поширення природно-рекреаційних ресурсів. Ранжування за рейтингами зазначених показників стало основою для виділення рівнів забезпеченості природними РТР.
Результати: Виявлені особливості територіальної організації природних рекреаційно-туристичних ресурсів (РТР). Для територіального аналізу були використані показники кількості природних рекреаційно-туристичних обʼєктів, їхня площа, щільність розміщення на території та заповідність території. На підставі проведеного рейтингового аналізу вказаних показників була визначена забезпеченість регіону дослідження ПРТР. Виділені 7 інтервалів такої забезпеченості.
Наукова новизна: Вперше в розрізі сільських та селищних рад Буковинських Карпат проведений аналіз територіальної організації рекреаційно-туристичних ресурсів. На основі рейтингового аналізу виділені території пріоритетного розвитку туризму і запропоновані заходи.
Практична значимість: Результати просторового аналізу ресурсної бази можуть бути використані для розробки концепції розвитку рекреації й туризму регіонального рівня. А також слугувати осново. створення привабливих інвестиційних програм для будівництва туристичних комплексів різного призначення.
Ключові слова: природні рекреаційно-туристичні ресурси, забезпеченість природними рекреаційно-туристичними ресурсами, рекреаційно-туристичний обʼєкт.
Метою дослідження є вивчення туристичного потенціалу Острозького району Рівненської області та аналіз проблем і перспектив його використання у туристичній діяльності.
Методика. Під час проведення наукової роботи були використані наступні методи суспільно-географічних досліджень: картографічний, порівняльний, спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу.
Результати. В роботі з’ясовані теоретичні основи дослідження історико-культурного туристично-рекреаційного потенціалу Острозького району. Зроблена оцінка історико-культурних рекреаційно-туристичних обєктів міста Острога та Острозького району загалом. Визначені проблеми та перспективи туристично-рекреаційного потенціалу регіону.
Наукова новизна полягає у застосуванні системного підходу до оцінки історико-культурних рекреаційно-туристичних ресурсів Острозького району Рівненської області.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні низки географічних і туризмознавчих дисциплін та застосовані в роботі органів місцевого самоврядування при розробці програм соціально-економічного розвитку території.
Ключові слова: туристичні ресурси, історико-культурна пам’ятка, туристично-рекреаційний потенціал.
Нетробчук І.М. SWOT–АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ В ЛОКАЧИНСЬКОМУ РАЙОНІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Мета. Проаналізувати туристично-рекреаційний комплекс Локачинського району з метою проведення SWOT- аналізу для визначення можливостей розвитку рекреації та туризму.
Методика. Для дослідження використано комплексний та системний підхід, зокрема статистичний, порівняльно-описовий метод, SWOT- аналіз.
Результати. Висвітлено природно-рекреаційний, історико-культурний потенціал та соціально-економічну ситуацію району як важливі чинники розвитку рекреації та туризму. Окреслено перспективи розвитку культурно-пізнавального, сільського, екологічного та пішохідного туризму. Проаналізовано найбільш вагомі чинники внутрішнього (сильні, слабкі сторони) та зовнішнього середовища (можливості, загрози), що здатні сприяти розвитку організації туристсько-рекреаційної діяльності району. Охарактеризовано проблеми, що гальмують розвиток цієї галузі.
Наукова новизна. Уперше проведено SWOT- аналіз розвитку рекреації та туризму в Волинській області, зокрема в Локачинському районі.
Практична значимість. Завдяки цьому методу можна оцінити перспективні напрямки розвитку рекреації та туризму в різних районах області та визначити не тільки їх можливості, а й усі доступні переваги над конкурентами.
Ключові слова: SWOT-аналіз, рекреація, туризм, комплекс, історико-культурні ресурси.
Мета роботи полягає в оцінюванні ресурсів озерного сапропелю Волинської області, придатного для використання у рекреаційно-курортній діяльності в якості лікувальних пелоїдів.
Методика дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів і прийомів: порівняння, узагальнення, систематизації, аналізу, синтезу, індукції та дедукції. У роботі залучено результати власних досліджень авторів та фондові матеріали Київської геологорозвідувальної експедиції.
Результати. У публікації наведені дані про кількісну характеристику ресурсів сапропелю у Волинській області; розглянуто перспективи застосування озерного сапропелю регіону у рекреаційно-курортній діяльності. Здійснений аналіз доводить, що Волинська область має значні запаси сапропелю, придатного для застосування у рекреаційно-курортній діяльності. Прогнозні ресурси лікувального сапропелю становлять 20490,9 тис. т низькозольного органічного та органо-силікатного класів. У Шацькому адміністративному районі наявні 108832,0 тис. м3 сапропелю, фізико-хімічні властивості якого відповідають вимогам для рекреаційно-курортного застосування. На основі досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців розглянуто терапевтичний ефект від використання сапропелевих грязей; обґрунтовано важливість і необхідність подальших досліджень в контексті сталого розвитку регіону.
Наукова новизна полягає у з’ясуванні перспектив використання донних відкладів у рекреаційно-курортній діяльності регіону. Вперше були визначені потенційні запаси озерного сапропелю області, придатні для грязетерапевтичного використання у рекреаційно-курортному господарстві.
Практична значимість – можливість використання систематизованого матеріалу про озерний лікувальний сапропель Волинської області як ключового чинника розвитку лікувального туризму в регіоні. Матеріали статті можуть бути використані для організації рекреаційно-оздоровчих послуг.
Ключові слова: сапропель, лікувальна грязь, рекреаційно-курортна діяльність, Волинська область.
Мета публікації полягає у вивченні досвіду Норвегії з організації риболовного туризму, дослідженні перспектив розвитку риболовного туризму в Україні та обґрунтуванні доцільності розвитку цього виду туризму в Бакотській затоці р. Дністер (Хмельницька область).
Методика. Для досягнення поставленої мети використано методи наукового узагальнення, аналогії, аналізу та синтезу, порівняльно-географічний, вивчення ключових об'єктів, спостереження.
Результати. Обґрунтовано можливості та перспективи розвитку риболовного туризму в Бакотській затоці р. Дністер на основі використання досвіду Королівства Норвегія. Досліджено ресурси для розвитку риболовного туризму дестинації, встановлено їх сучасне використання, визначено стан риболовного туризму та проблеми, що лімітують його розвиток. Окреслено можливості запозичення досвіду Норвегії в організації риболовного туризму. Запропоновано варіант сегментації ринку послуг риболовного туризму за географічною, соціо-демографічною й психографічною ознаками. Запропоновано заходи, що сприятимуть розвитку риболовного туризму в Україні і, зокрема, у Бакотській затоці.
Наукова новизна. Наукові дослідження, присвячені вивченню зарубіжного досвіду для організації риболовного туризму в Україні проводяться вперше. Аналіз досвіду Королівства Норвегії для розвитку риболовного туризму в Україні та, зокрема, в Бакотській затоці р. Дністер вирізняється науковою новизною та актуальністю і не має аналогів серед вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій.
Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування Хмельницької області, керівництвом Національного природного парку «Подільські Товтри», підприємцями з метою розвитку риболовного туризму в Бакотській затоці.
Ключові слова: риболовний туризм, Бакотська затока, НПП «Подільські Товтри», досвід Норвегії.
Дмитрієва К. Є. РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО КИЇВСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ: ПОГЛЯД СПОЖИВАЧІВ Мета. Стаття призначена для окреслення проблем ресторанного господарства Київської агломерації, у тому числі територіальних, через громадську думку.
Методика. Стаття основана на результатах соціологічного опитування, проведеного автором. Аналіз відповідей виконаний з урахуванням відмінностей за статтю, рівнем доходів, віком респондентів.
Результати. Результати дослідження виявляють спільні тренди та відмінності у споживанні послуг ресторанного господарства Київської агломерації, ставлення респондентів до новітніх трендів у галузі, споживчу активність у галузі, окреслюють проблеми територіальної концентрації закладів в межах агломерації, дозволяють продемонструвати прогалини та потреби розвитку та можуть слугувати основою для розробки стратегії розвитку ресторанного комплексу столиці.
Наукова новизна та практичне значення. Дослідження включає малодосліджені раніше питання і може бути цікавим усім, хто цікавиться сучасними аспектами ведення підприємництва, зокрема його територіальними особливостями та умовами у міському середовищі.
Ключові слова: ресторанне господарство, соціологічне опитування, Київська агломерація.
Мета: вивчити і проаналізувати перспективи розвитку нових видів туризму в межах Волинського прикордоння.
Методика: різноманітними авторами та науковцями в публікаціях, на сторінках періодичної преси та в інтернет ресурсах вивчалися передумови та чинники, характерні риси, проблеми та перспективи розвитку туризму в межах Волинської області. Проте, не дивлячись на всю важливість вивчення особливостей розвитку туризму Волинської області, а також нарощення її туристичного потенціалу, ця тема недостатньо досліджена у вітчизняній науці. Основними методами, котрі були використані при проведеному дослідженні стали системний, аналіз та синтез, історичний, метод порівняння і прогнозування та інші.
Результати: внаслідок проведеного дослідження було з’ясованою, що туристична галузь Волинської області є слабо розвинутою на сучасному етапі. Проте одним з перспективних завдань розвитку України на сучасному етапі є впровадження та застосування різних видів туризму на її території, в тому числі в межах її прикордонних областей. Розширення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для просування національного туристичного продукту на світовий ринок, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності. Саме тому розвиток туризму та створення сприятливих умов його реалізації є одним з ключових завдань держави.
Наукова новизна: авторами було запропоноване і теоретично обґрунтоване будівництво готельно-ресторанного комплексу туристичного призначення та вивчено можливість застосування різноманітних видів туризму в с. Хворостів Любомльського району Волинської області. Виявлено і обгрунтовано доцільність розвитку таких видів туризму, як спортивний, освітній, апітуризм, культурно-пізнавальний, розважальний, лікувально-оздоровчий та діловий в межах запропонованої території.
Практична значимість: практичне втілення авторської пропозиції матиме позитивний вплив на нарощення туристичного потенціалу Волинської області, а також створить сприятливі передумови соціально-економічного розвитку даної прикордонної території.
Ключові слова: туризм, вид туризму, туристичний потенціал, Волинська область, с. Хворостів.
ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГЕОГРАФІЇ Макаренко П.О. Тіньова економіка в умовах економічної кризи Мета. Дослідити роль тіньової економіки в суспільно-економічних відносинах в умовах економічної кризи.
Методика. У дослідженні застосовано аналітичний метод оцінки суспільно-географічних змін на прикладі економічної кризи. Основні положення методики полягали у визначенні суспільних, економічних та соціальних змін ринку праці, малого підприємництва та їх взаємозалежний вплив на появу та прогресування тіньової економіки.
Результати. Встановлено передумови, характер та особливості виникнення тіньового сектору економіки за умов економічної кризи. Визначено позитивні та негативні риси тіньової економіки на мікро- та макроекономічному та суспільному рівнях. Особливу увагу приділено проблемі трансформації тіньового сектору у офіційну суспільно-економічну діяльність.
Наукова новизна. У дослідженні встановлено закономірності появи та формування тіньових суспільно-економічних відносин за умов розвитку регіональної та глобальної економічної кризи, позитивні та негативні риси тіньового сектору на прикладі малого та середнього підприємництва.
Практична значимість. Значимість одержаних результатів полягає у застосуванні теоретичних положень у прогнозуванні регіональних суспільно-географічних змін за умов економічної кризи та шляхи їх вирішення для сталого розвитку регіону.
Ключові слова: економічна криза, тіньова економіка, суспільство.
Еникова В. Ф. СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ СЛУЦКОГО РАЙОНА Цель статьи. В данной статье рассматриваются особенности сельского хозяйства Слуцкого района Минской области, анализируются структурные изменения в сельском хозяйстве района за период с 1990 по 2015 год и их причины, а также перспективы развития аграрной сферы региона.
Методика. На основе обработки данных районного центра статистики, управления сельского хозяйства и продовольствия Слуцкого райисполкома было выявлено, что в структуре сельскохозяйственного производства произошли значительные изменения.
Результаты. Оптимизация структуры аграрного сектора способна обеспечить пропорциональное развитие всех его важнейших отраслей, привести в соответствие переработку и сырьевую базу, оптимизировать сырьевые зоны перерабатывающих предприятий. А это особенно актуально для Слуцкого района, промышленность которого специализируется на переработке сельскохозяйственной продукции и имеет крупнейшие в республике пищевые производства.
Практическая значимость. Данное исследование является частью работы по изучению хозяйства Слуцкого района и одной из глав учебного пособия «География Слуцкого района», которое планируется выпустить. Учитывая то, что тема по изучению своего района входит в программу школьной географии, а материалы по ней отсутствуют в учебнике, данная работа может иметь большое практическое значение. Материалы могут использоваться не только на уроках географии и во внеклассной работе с учащимися, но и будут полезны всем, кто интересуется своим родным краем.
Ключевые слова: сельское хозяйство, структурные изменения, Слуцкий район
Колотуха І.О. МІСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ ЯК ОБ'ЄКТ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Мета. Міська транспортна інфраструктура, в першу чергу – система громадського транспорту, виступає надзвичайно важливою складовою функціонування міст. Тому актуальним для подальших транспортно-географічних досліджень є обґрунтування міського громадського транспорту як об'єкту суспільно-географічного дослідження.
Методика. Базується на аналізі та узагальненні наявних джерел, наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних з питань географії транспорту.
Результати. Визначено, що важливою складовою географії транспорту виступає географія міського громадського транспорту. І якщо географію транспорту попередніми дослідниками визначено як галузь соціально-економічної географії, а регіональну географію транспорту – як розділ географії транспорту, то географія міського громадського транспорту визначається нами як підрозділ регіональної географії транспорту. Доповнено схему класифікації транспорту В. Редіна за призначенням. Визначені показники для суспільно-географічного аналізу міського громадського транспорту.
Наукова новизна. Полягає у авторському визначенні наукового підрозділу географії транспорту – географії міського громадського транспорту, її об'єкту та предмету дослідження.
Практична значимість. Головним практичним значенням досліджень географії міського громадського транспорту є напрацювання планів і рекомендацій щодо вдосконалення розміщення виробництва і розселення населення з точки зору мінімізації транспортних витрат, оптимізації транспортних потоків в рамках існуючих територіальних транспортних систем міст, розвитку транспортних систем всіх рівнів.
Ключові слова: географія транспорту, міський громадський транспорт, географія міського громадського транспорту, територіальна транспортна система
Мета. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо оптимізації напрямків організаційно-управлінського трансформування аграрної сфери, визначення пріоритетності їх реалізації на рівні регіону.
Методика. Дослідження проведено на основі аналізу літературних наявних літературних джерел по даній тематиці й побудову на їх основі власної структури трансформації. Опрацьовано наявні статистичні матеріали організаційно-управлінської трансформації регіону, на основі яких побудовано картосхеми трансформування регіону.
Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми трансформаційних процесів аграрної сфери на регіональному рівні. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цих процесів у сільському господарстві Львівщини за окремими складовими трансформування. Співставлено й проведено ґрунтовний аналіз структури трансформації за різними ученими.
Наукова новизна Запропоновано структуру трансформації аграрної сфери: структурні, функціональні, організаційно-управлінські й територіальні трансформації. Основний акцент дослідження здійснено на особливості оганізаційно-управлінської трансформації. Визначено складові кожного типу трансформацій, проведено їх аналіз та перспективи у аграрній сфері.
Практичне значення. Виокремлено сильні й слабкі сторони у межах трансформування аграрної сфери, на які потрібно приділити найбільшу увагу при складанні програми розвитку аграрної сфери регіону у перспективі.
Ключові слова: трансформація, аграрна сфера, суспільна трансформація, реформування.
Метою є оцінка стану та тенденцій розвитку демографічного потенціалу поселень Чернігівської області.
Методика. При проведенні дослідження були використані теоретичні та емпіричні методи, поєднання яких дало можливість більш достовірно дослідити демографічний потенціал поселень. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні наукових джерел; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень та формулювання висновків; статистичного аналізу – для визначення тенденцій функціонування демографічного потенціалу.
Результати. Демографічний потенціал поселень Чернігівської області характеризується тенденцією до подальшого зниження, що пов’язано з міграційною активністю мешканців та їх природним убуттям. Динамічні зміни кількісних та якісних параметрів розвитку демографічного потенціалу Чернігівської області суттєво трансформували поселенську мережу. Зменшення людності поселень та подальший їх перехід до груп меншої людності посилюють тенденцію дрібноселенності регіону.
Наукова новизна. За результатами аналізу демографічного потенціалу поселень Чернігівської області виявлені територіальні відмінності його формування та відтворення.
Практична значимість. У роботі проаналізовано кількісні та якісні параметри демографічного потенціалу поселень Чернігівської області. Результати діагностики демографічного потенціалу можуть бути використані під час розробки комплексних програм розселення та формування системи моніторингу демографічного розвитку міських та сільських поселень Чернігівської області.
Ключові слова: демографічний потенціал, міські поселення, сільські поселення, людність поселень.
Мета: стаття присвячена просторово-часовому аналізу прямих іноземних інвестицій обласного регіону на прикладі Чернігівської області.
Методика: для дослідження географії прямих іноземних інвестицій Чернігівщини було здійснено кілька кроків: збір статистичної інформації, визначення розподілу прямих іноземних інвестицій за країнами-інвесторами та видами економічної діяльності, аналіз динаміки надходження прямих іноземних інвестицій за період з 1995 до 2014 року.
Результати: встановлено, що в Чернігівській області спостерігається значна нерівномірність розподілу інвестицій як між окремими економічними секторами, територіальними утворенням, так і обсягами надходження від різних країн інвесторів. Найбільшими країнами-інвесторами є Німеччина, Польща, Кіпр. На території області є території, де відсутні прямі іноземні інвестиції.
Наукова новизна: було виявлено особливості розподілу прямих іноземних інвестицій за економічними секторами та адміністративними районами Чернігівщини.
Практична значимість: досліджено відмінності у залученні прямих іноземних інвестицій у райони й міста Чернігівщини,що дозволило показати рівень їх інвестиційної активності та можливі шляхи її посилення.
Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, країни-інвестори, Чернігівська область.
IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА Гавриленко О.П. Регіональна екогеографія: теорія, методологія, практика Мета. Нераціональна територіальна організація господарства в Україні потребує всебічного аналізу негативного впливу різних видів природокористування на природне середовище з подальшим обґрунтуванням шляхів розв’язання проблем. Екологізація географії має на меті дослідження взаємозв’язків у екогеосистемах та інтегрування здобутих знань у практику територіального планування і менеджменту.
Методика. Методи досліджень базуються на системному аналізі та загальних принципах об’єктивності, причинності, актуалізму і еволюційності. Найбільш уживаним і універсальним є системний метод, оскільки екогеографічні дослідження за своєю сутністю є комплексними. Методологічну основу екогеографії становлять польові, описові, стаціонарні й напівстаціонарні методи, а також картографування, моделювання, аерокосмічні й геоінформаційні методи, моніторинг стану природного середовища тощо.
Результати. Екогеографія покликана обґрунтувати шляхи розв’язання екологічних проблем глобального, регіонального і локального рівнів на основі застосування теоретичних концепцій та дослідницьких методів географічної науки. Загальний алгоритм екогеографічних досліджень спрямований на досягнення головної мети – науково обґрунтованої оптимізації екогеосистем. Повноцінне екогеографічне дослідження містить етапи, орієнтовані на вивчення суспільних потреб і на контроль за практичним упровадженням результатів. Конструктивний характер екогеографічних досліджень підтверджується практичною значимістю їхніх результатів.
Наукова новизна. Чітко визначені об’єкт і предмет дослідження екогеографії. Наведений загальний алгоритм екогеографічних досліджень, а також їхня методологічна база.
Практична значимість. Практичне упровадження результатів екогеографічних досліджень передбачає оперативне управління екогеосистемами і вчасне попередження про відхилення від заданих параметрів. Дослідження взаємозв’язків у екогеосистемах має бути спрямоване передусім на інтегрування здобутих знань у практику територіального планування і менеджменту. Окремі завдання охоплюють вужчу проблематику і стосуються різних сфер життєдіяльності суспільства – промисловості, сільського господарства, містобудування, лісового менеджменту тощо.
Ключові слова: природокористування, екогеографія, екогеосистема, географічне середовище, оптимізація екогеосистем, екологізація географії.
Мета: проаналізувати сучасні реалії використання лісових масивів та Смугарських водоспадів в рекреації та туризмі.
Методика: для проведення досліджень використовували методи ретроспективного, просторового аналізу та методи фізико-географічних польових досліджень.
Практичне значення: полягає у використанні узагальнених ретроспективних та сучасних аспектів залуяення лісових масивів та Смугарських водоспадів для прогнозування їх використання в рекреації та туризмі.
Результати: проаналізовано сучасний стан використання лісових ресурсів та Смугарських водоспадів.
Наукова новизна: теоретичне обґрунтування сучасного стану лісокористування, аналіз причин та наслідків господарського лісокористування. Наведено можливості використання лісових масивів та водоспадів у рекреації та туризмі.
Ключові слова: Буковинські Карпати, Смугарські водоспади, лісові ресурси, рекреаційне використання.
Цель. Цель статьи - обосновать необходимость комплексной геоэкологической оценки Севастополя для целей ландшафтного планирования.
Методика. Анализ и обобщение существующих подходов к геоэкологической оценке. Исследование комплекса проблем города, связанных с его специализацией и историей развития. Определение набора параметров для комплексной оценки территории города.
Результаты. Проанализированы существующие подходы к геоэкологической оценке территории. Обоснована актуальность геоэкологической оценки территории. Предложена методика геоэкологической оценки территории г. Севастополя. Определен и обоснован набор параметров для оценки геоэкологической ситуации, позволяющей определить степень нагрузки на территорию.
Научная новизна. Определен и обоснован набор параметров для оценки геоэкологической ситуации, позволяющей оперативно и достоверно определить степень нагрузки на территорию.
Практическая значимость. Предложенная методика позволит вести комплексный межведомственный мониторинг состояния урбанизированных территорий. Данные, полученные в результате геоэкологической оценки помогут определить обоснованные рекомендации по оптимизации городской среды.
Ключевые слова: геоэкологическая оценка города, экология города, ландшафтное планирование
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ 1.Агапова Ірина Володимирівна – студентка кафедри країнознавства і міжнародних відносин, факультет міжнародних відносин Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна.
2.Андрусяк Наталя Степанівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м.Чернівці, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">n_andrusyak@ukr.net
3.Антоняк Емелян Георгійович – студент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">antoniac2011@gmail.com.
4.Афоніна Олена Олексіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">afon_elena@mail.ru
5.Базан Ольга Олександрівна – cтудентка кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет МЕГУ імені С. Дем’янчука, м. Рівне, Україна.
6.Блинова Ольга Александровна – аспирант, кафедры рационального природопользования, географический факультет, Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, г. Москва, Россия, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">olgablinova91@yandex.ru.
7.Бучко Жанна Іванівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">zhanna.buchko@gmail.com.
8.Бульба Юлія Михайлівна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна, е-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
9.Вакарова Наталія Василівна – cтудентка кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет МЕГУ імені С. Дем’янчука, м. Рівне, Україна.
10.Винниченко Ігор Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
11.Гавриленко Олена Петрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">olena.geo@gmail.com.
12.Гладка Катерина Миколаївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна,, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">Kate36@bigmir.net.
13.Дмитрієва Катерина Євгенівна – аспірантка кафедрикафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,м. Київ, Україна, e-mail:.
14.Ільїна Ольга Вікторівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">olga-v-ilyina@rambler.ru.
15.Іщенко Тетяна Іванівна – кандидат технічних наук, доцент,доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
16.Еникова Валентина Фёдоровна – учитель географии, Государственное учреждение образования, «Гимназия № 1 г. Слуцка», г. Слуцк, Республика Беларусь, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
17.Кілінська Клавдія Йосифівна – доктор географічних наук., професор, , завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет,.Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м.Чернівці, Україна.
18.Козлик Оксана Миколаївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">kind.fairy@bigmir.net.
19.Козловський Євген Вікторович – кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму, факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">е
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
20.Колотуха Ігор Олександрович – аспірант кафедри кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
21.Калько Андрій Дмитрович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії і туризму, декан природничо-географічного факультету, МЕГУ імені С. Дем’янчука, м. Рівне, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">edissey@meta.ua.
22.Копачинська Галина Василівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин, факультет міжнародних відносин, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">kopachinskaja@gmail.com.
23.Кравець Тарас Мирославович – кандидат географічних наук, викладач кафедри комплексів і приладів артилерійської розвідки, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">taras-kravets@ukr.net.
24.Круль Галина Ярославівна – кандидат географічних наук, доцент; доцент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">g.krul@chnu.edu.ua,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">krul_galina@ukr.net
25.Левасюк Наталія Вікторівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.
26.Макаренко Петро Олександрович – кандидат географічних наук, науковий співробітник, Національна академія наук України, м. Київ,Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
27.Мазурець Роман Русланович – кандидат географічних наук, доцент кафедри туристичного та готельного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна.
28.Медвідь Ірина Миколаївна – асистент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
29.Миронець Ніна Ростиславівна – кандидат історичних наук,. доцент, декан факультету європейської освіти, МЕГУ імені С. Дем’янчука, м. Рівне, Україна.
30.Нетробчук Ірина Марківна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізична географія, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна , е-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">iryna-nim@ukr.net
31.Паламарюк Марія Юріївна – кандидат географічних наук; асистент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
" target="_self">palamaruk_maria@ukr.net.
32.Пасічник Михайло Петрович – магістр кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">beekeeper.misha@gmail.com.
33.Пасічник Наталія Володимирівна – студентка кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">markevіch95@mail.ua.
34.Петрина Наталія Василівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
35.Руднєва Марина Григорівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туристичного та готельного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна.
36.Рудніченко Юлія Анатоліївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна,,e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">y.rudnichenko@bigmir.net.
37.Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
38.Філоненко Ірина Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">irina.filonenko.71@mail.ru.
39.Фокіна Анастасія Андріївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">anastesi@ukr.net.
40.Шидловська Олена Броніславівна – кандидат технічних наук, доцент, кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна, e-mail: ser_soroka@ukr.net.
41.Шевела Яна Сергіївна – студентка кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
.
42.Шпарага Тетяна Іліодорівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
">tatiana.shparaga@gmail.com.
|
| Останнє оновлення на П'ятниця, 07 квітня 2017 10:26 |